» » Вихід на пенсію. Життя тільки починається?

Вихід на пенсію. Життя тільки починається?

Коли людина виходить на пенсію, змінюється не тільки його життя. Родичі теж змушені підлаштовуватися під новий статус батьків. Нещодавно подруга скаржилася: раніше з мамою майже не лаялися, а от як тільки та вийшла на пенсію - дрібні конфлікти виникають на рівному місці. Це при тому, що живуть вони окремо. Що робити?

В першу чергу, молодим треба зрозуміти, що вихід батьків на пенсію - це свого роду стрес. Раніше людина був постійно зайнятий на роботі, де відносини з колегами, залученість в робочий процес створювали почуття затребуваності. А тут все змінюється. Ситуація посилюється тим, що з віком людині складніше звикнути до нових умов життя. Спостереження показують, що легше і швидше адаптуються ті люди, у яких в житті є хобі і захоплення.

Жінкам набагато простіше знайти нові заняття, вони займаються дітьми та онуками. Чоловікам складніше, тому що багато хто бачить свою самореалізацію в роботі, соціальної та професійної діяльності. З виходом на пенсію у них може з'явитися криза сенсу життя. Чим швидше чоловік зрозуміє, що крім роботи є й інші заняття (хобі, сім'я, друзі), тим легше їй буде почати нове життя. Як казав один мій знайомий: «Ми весь час працюємо, а жити коли?»

Молодь часто скаржиться на те, що старші люди постійно ображаються і замикаються в собі, уникаючи контактів і відмовляючись від допомоги. Головна проблема - образи через дрібниці. Цьому є пояснення з точки зору фізіології. З віком сповільнюється обмін речовин, відбуваються зміни в роботі нервової системи та головного мозку. Організм гірше справляється з фізичними та психо-емоційними навантаженнями. От саме про підвищеної вразливості нервової системи молоді найчастіше забувають. Їм здається, що нічого особливого не сталося, а літні люди пам'ятають конфлікт довго. Зайвий раз вибачитися не складе особливих труднощів, а напруга у відносинах значно знизиться.

Хоча і пенсіонерам не варто забувати, що спроби усамітнитися через образи ні до чого доброго не приводять. Це лише погіршує настрій. Соціальна активність і спілкування з рідними та друзями дуже підвищують життєвий тонус. Недарма більшість довгожителів кажуть, що праця і активна залученість в сімейні стосунки - запорука їх здоров'я і гарного самопочуття. Теплі стосунки необхідні в будь-якому віці.

Часто у дітей виникає наполегливе бажання забрати батька чи матір жити до себе, особливо якщо старі батьки потребують догляду. Як не дивно звучить, але не варто цього робити. Особливо в тому випадку, коли батьки живуть у селі. Причина знову-таки в особливостях нервової системи старіючого людини. Будь переїзд, зміна обстановки, соціальних контактів - це великий стрес. Сидіння в чотирьох стінах наодинці може швидко погіршити стан фізичного і психічного здоров'я. У таких випадках найкраще, що можуть зробити діти - це забезпечити максимальний комфорт в будинку батьків, купити необхідну побутову техніку. Якщо немає можливості щодня відвідувати батьків, то попросити когось, хто зможе допомогти в побутових потребах. І звичайно, якомога частіше телефонувати.

Літні люди не встигають йти в ногу за інформацією і новими технологіями. Але у них є велика перевага - накопичений життєвий досвід, мудрість. Іноді бувають випадки, коли цінну пораду батьків набагато важливіше в житті, ніж сучасні технології. Бережіть своїх рідних!