Жіночий характер: що про нього йдеться в прислів'ях і приказках?
Жіночої теми в усній народній творчості приділено чималу увагу, а вже прислів'їв і приказок - що називається, не перелічити. Тільки давайте відразу домовимося, що на пасквільних висловлюваннях типу «курка не птах ...» і «баба - що жаба» зупинятися не будемо.
Звернемося краще до тих характеристикам, які живописуют жіночий портрет в об'ємному плані, від чого він виходить те ліричним, то суворим, то забавним або навіть карикатурним. Головне: ми подивимося, які найбільш типові риси виділяються в цьому портреті.
Жіночий норов
Наші пращури казали: «На жіночий норов немає угадчик» (або «ще той і не народився, хто б бабин норов дізнався» - «на жіночий вдача не догодиш / Не потрафити»). До цього додавали: «Жіноче властивість (норов) і на свині не об'їдеш». Часом натякали: «Змиріться сокиру, та веретено битливій» або «стели бабі уздовж, вона міряє впоперек». А іноді в серцях заявляли: «Куди чорт не поспіє, туди бабу пошле». І нарешті - саме відверте: «Бабі хоч кіл на голові теши».
В інших країнах теж висловлювалися з цього приводу. Індійці, наприклад, зітхали: «І любов, і жінка люблять проти течії плисти». Баски звертали увагу: «Багата і красива - завжди норовлива». Румуни констатували: «Між жіночим« так »і« ні »голка поки не пролізе». Англійці попереджали: «Зі неслухняною дочки свавільна жінка». А дотепні французи іронізували: «Жінка - їжа, гідна богів, поки її не спробує чорт».
Жіночі вади
Приписувані жіночій природі пороки часто об'єднуються в узагальнену характеристику «погана», і це, як правило, атестація дружини:
Погана жінка, як тісне взуття, - кажуть в Афганістані.
У кого погана дружина, тому й пекла не треба, - вважають в Болгарії.
Погана дружина - гірше від дощу: дощ заганяє в хату, а погана дружина виганяє з хати, - повторюють в Ізраїлі.
Поганий чоловік - погано, погана дружина - найгірше, - заявляють в Італії.
Диня, як дружина: коли вона добра, то найкраща з усіх плодів, а коли погана - то найгірша, - стверджують в Іспанії.
Добра жінка - чари, лиха - чвари, - вважають в Киргизії.
Але буває, що сенс «плохости» розшифровується, і тоді гіршим з жіночих якостей називається сварливість. Наприклад, згідно норвезької прислів'ї, «де баба сварлива, там навіть кішка боягузлива», а з ірландського повчанням, «три найгірших біди можуть бути в домі: сварлива дружина, угар від печі та дірявий дах».
Народна мудрість їдко висміює злість. Ті ж норвежці відверто заявляють: «Багато є лиха на світі, але лиха жінка - найбільше з них» - «Злий мужик - як чорт, а зла жінка - як ціле пекло». Цікаву особливість підмітили казахи: «Цікава жінка багато питає, зла - багато плаче».
Жіночий мову
Мабуть, з усіх «визначних» рис жіночого вдачі найчастіше відзначаються особливості мови. Болгари стверджують, що «жіночий мову гостріше турецької шаблі». Поляки переконані, що «тримати бабу за мову, а вугра за хвіст - однаково важко». Норвежці посміюються: «Жінки безбороді, бо рот у них не закривається на стільки, щоб борода встигла вирости». Ірландці не без подиву вигукують: «Мужики свої помилки при собі тримають, а жінки ними діляться». Угорці жартують: «Три баби - вже ціла ярмарок».
У росіян про це - цілий розсип висловів:
бабин мову, куди не завались, дістане;
волосся довге, а мова довший;
три баби - базар, а сім - ярмарок;
вольна баба в мові, а чорт в хустку кадику;
гусак та баба - торг- два гусака, дві баби - ярмарок;
бабські збори - гусячий століття;
бабин кадик НЕ заткнеш ні пирогом, ні рукавицею;
вольна баба в мові, а чорт в хустку кадику.
Але народ підмітив й інше: «Жіноче слово, що клей - пристає».
Жіночі сльози
Жіночі сльози - притча во язицех. Азербайджанці кажуть: «Сила чоловіки - в кулаках, а жінки - в сльозах», грузини вторять їм: «Сльози - жіноча зброя» і слов'яни підтверджують: «Жіночий звичай - сльозами біді допомагати». Германці глибокодумно зауважують: «Баби плач і сміх в одному гаманці лежать». Норвежці нарікають: «Бабі легше заплакати, як собаці заскавчати», і русичі з ними згодні: «У баб так у п'яних сльози дешеві» - «без плачу у баби справа не спирається».
Жіноча емоційність
Зрозуміло, що сльози - ознака емоційності. Але ж вони можуть з'явитися від самих різних переживань. А наслідки можуть бути самими радикальними. Китайці, наприклад, завбачливо радять: «Не лайся з дружиною звечора, - доведеться одному спати». А яке слов'янське іносказання: «Тугий цибуля - коромисліце, калени стріли - веретеньіца»! Або таке: «Баба, що горщик: що не даси - все кипить» - «жіноче серце, що котел кипить» ... і тому «краще роздратувати собаку, ніж бабу».
Вогненні ірландці повчають про три речі, «які не варто робити: кидати камінь на воду, радити що-небудь розгніваної жінки і розмовляти з дурнем». І румуни з ними солідарні: «Мужик - вогонь, а баба - цілий пожежа». Італійці попереджають: «Жінка в любові і в ненависті готова на все». Німці звертають увагу на вразливість слабкої статі: «Що жінку в серце разить, то чоловікові тільки шкіру свербить».
Жіночий розум і жіноча хитрість
Про це багато чого сказано, а найбільше, судячи з усього - в російських народних прислів'ях і приказках. Найчастіше ці висловлювання критичні:
довгий волосся, та розум короткий;
бабин розум - що коромисло: і криво, і зарубісто, і на обидва кінці;
дівчачі (або бабські) думи мінливі або «жіночі уми, що татарські суми - переметні).
Тим не менш, є й інші:
добра кума живе і без розуму;
жіночий розум краще всяких дум.
Про хитрощі прислів'я та приказки свідчать:
у баби стільки хитрощів, скільки проса в мішку (таджицька);
лукавою баби і в ступити не істолчешь (російська);
у баби сімдесят дві виверти в день (російська);
баба і з чортом може впоратися (ірландська).
Жіночі гідності
У прислів'ях і приказках народів світу відзначається жіноча проникливість. Так, грузинська мудрість, яка говорить, що «жінка дивиться всередину, а чоловік - зовні» перегукується зі шведської: «жіноче серце бачить більше, ніж очі десяти чоловіків».
Високо котирується відданість і вірність. Євреї кажуть: «відданішої рідної дружини не буває» і наставляють: «Нехай дівчина красується перед чужими хлопцями, а дружина - перед власним чоловіком». Китайці цю ж думку формулюють так: «Порядна жінка не може їсти рис двох чоловіків».
А іранці велять: «Вода - за течією, дружина - за чоловіком». Вітається також сором'язливість: араби, зокрема, підкреслюють, що «жінка без сорому, як їжа без солі». Ну, і працьовитість, звичайно: казахи попереджають, що «роботяща жінка позичає вовну, ледача - воду».
Таміли покладають великі надії на виховний потенціал представниць прекрасної статі: «розбещеність мужика врятує тільки дружина». А ще вони стверджують, що «справжня жінка - це шість в одній: служниця, порадниця, богиня, земля, мати і гетера».
