Ідеш

Спалюючи все зотлілі мости, -

Йдеш назавжди ... Стривай! Не вірю я!

А втім, йди! ... Ні! Постривай!

Я не хочу! ... І так само крутиться земля,

І тихо сніг струмує на поля ...

І сни безсонням встають мені на шляху.

І місячне світло мою крає душу.

А на годиннику вже ранок без п'яти,

Але ніч чорна в передранкову холоднечу.

І я боюся - не витримаю і струшу ...

І я боюся - як жити мені без любові!

Жгу листи, в байдужість граю,

Повторюю марно «се ля ві»,

Прагнучи до втраченого раю.

Що буде далі - я не знаю ...