» » Бездоглядність як соціально-психологічне явище

Бездоглядність як соціально-психологічне явище

Фото - Бездоглядність як соціально-психологічне явище

Ситуація в світі сучасного дитинства тривожна і небезпечна як для дітей, так і для майбутнього нашого суспільства.

Глибинні деформаційні процеси в духовному житті російського суспільства посилюють розвиток важких соціальних проблем дітей та підлітків, а також знижують їх імунітет на вплив криміногенних факторів, активно стимулюючих дитячу бездоглядність, безпритульність, соціальне сирітство.

У суспільстві в останнє десятиліття виникла значна за своїми масштабами категорія дітей, які перебувають у статусі «нічийних». Часто вони живуть під одним дахом з батьками, але зв'язку їх з родиною носять деструктивний характер або зруйновані. Батьківська сім'я нерідко не тільки не виконує по відношенню до них свої функції, але навіть стає фактором, деформуючим їх соціальне та індивідуальний розвиток.

Розглянута категорія дітей («діти спеціалізованої установи») носить більш складний і об'ємний характер. Соціальну базу цього явища становлять: діти, які пішли від батьків- діти, відібрані від батьків органами опіки та піклування спільно з ОДН при ОВД- діти, батьки яких поміщені під варту або перебувають у місцях позбавлення свободи-діти, у яких не встановлено місце знаходження батьків - діти, сім'ї яких перебувають у соціально-небезпечному положенні-діти, що перебувають у важкій життєвій ситуації.

Характерні для багатьох з них обтяжена спадковість, несприятливі біологічні та соціальні фактори є причинами формування у більшості з них соціальної дезадаптації.

«Дезадаптивною діти» - це категорія дітей, що відрізняються від своїх однолітків порушеною здатністю до навчання, виразністю відхилень у поведінці, що зазнають труднощі в спілкуванні. Проблеми психолого-педагогічного характеру найбільш часто пов'язані з соціально-педагогічною занедбаністю дітей і підлітків, що надходять в соціально-реабілітаційні установи, з девіантною поведінкою до надходження і в перші місяці після надходження.

Так, наприклад, у 70% дітей і підлітків, позбавлених батьківських піклування, спостерігаються ті чи інші форми порушення поведінки.

Причини, що призводять до соціальної дезадаптації дітей: пияцтво, асоціальна поведінка (дармоїдство і т.п.) батьків- пристрій батьками на квартирі притонів для кримінальних і асоціальних елементів-відсутність в будинку їжі, одягу-залишення малолітніх дітей одних на тривалий час-жорстоке поводження - продаж батьками житла, поневіряння разом з ними без засобів до существованію- втрата батьками документів-пагони дітей з будинку, внаслідок конфліктів з рідними, друзями, однолітками.

Соціальна дезадаптація дітей проявляється: у втраті соціальних зв'язків з сім'єю, школой- у відчуженні від праці-в різкому погіршенні нервово-психічного здоров'я дітей-в зростанні кількості неповнолітніх правопорушників. Соціальна дезадаптація виступає в різних формах: порушення навчання, порушення поведінки, порушення контактів і змішані форми, що включають поєднання перелічених ознак. Виразність її в дитячому віці веде до формування людей малоосвічених, не мають навичок трудитися, створювати сім'ю, бути хорошим батьком.

Особистість дитини придушується або виховується в рамках жорсткого підпорядкування дисципліні. Це призводить до порушення особистості, і з часом деформації закріплюються. У дитини залишається тільки два шляхи: бути пасивним, підлеглим або ж сильним, владним, жорстоким, щоб впливати на інших.

Надання психологічної допомоги в КРЦ «Орлятко» дітям, які перебувають у важкій життєвій ситуації, має три рівні:

на першому рівні - допомога психолога дітям і педагогічному колективу безпосередньо в самому стаціонарному відділенні №2 Центру (відділення по реабілітації дітей, які перебувають у важкій життєвій ситуації),

на другому - спеціальну допомогу психолога у вирішенні окремих найбільш важких проблем дітей,

на третьому - допомога команди психологів-професіоналів педагогічному колективу.

Хотілося б зупинитися на тому, що в Центрі з дітьми, які перебувають у важкій життєвій ситуації, працює професійно підготовлений психолог, який входить до складу психологічної служби Центру, що включає кілька психологів.

Мета роботи психолога полягає в тому, щоб сприяти психічному розвитку дітей та їх адаптації до життя в Дитячому Центрі Орлятко і за його межами.

Діяльність психолога у відділенні спрямована на компенсацію психічного розвитку дитини після отриманих емоційних травм, відновлення його особистості, рівноваги почуттів. Тільки після відновлення дитини, зняття деяких наслідків різного виду травм (психологічних, емоційних та ін.) Проводиться робота по його психічному розвитку.

Діяльність психолога супроводжує дитину на його поетапне проходження життя в Центрі. На першому етапі відбувається адаптація дитини до закладу і формується відчуття безпеки. Процес входження дитини в дитячий колектив дуже складний, тому діяльність психолога забезпечує пом'якшення даного переходу. У дитини з'являється впевненість, що його тут зрозуміють і захистять. Знайомство з розпорядком життя Центру протікає для дитини досить складно, так як його уклад відрізняється від «домашнього». Психолог разом з педагогами та вихователями допомагає дитині знайти «тимчасового друга», який допомагає йому оволодіти всіма правилами життя в установі.

Входження дитини в групу вихованців відділення на другому етапі пристрою його життя також має багато труднощів. Дитина прибуває в стані невпевненості, невизначеності через незнання своєї подальшої долі (чи буде він жити в установі або повернеться до батьків, або його заберуть родичі під опіку), що призводить до хвороб, порушень поведінки, негативізму, невдячності, висловленню споживчої позиції по відношенню до співробітників Центру.

Роль психолога в даній роботі в тому, що він, володіючи спеціальними методиками і техніками, допомагає дитині розкритися: висловити свої думки, почуття, переживання. Дитина починає усвідомлювати себе суб'єктом побудови своєї особистості і своєї долі, у нього з'являється внутрішня мотивація власного розвитку, здатність долати труднощі, робити вибір свого власного життєвого шляху. У такій ситуації дитина розуміє, чому в нашому Центрі такі вимоги і чому їх необхідно виконувати. Це знімає багато питань порушення поведінки (пагони, агресивність і т.д.), прояви конфліктів, труднощів навчання, вибору професії і т.д.

Практика роботи нашого Центру показує, що знання дитиною свого справжнього стану (тобто чому він опинився в Центрі, де його батьки і що з ними, які можливі зміни в його долі) благотворно позначаються на його психічний стан, цілях і бажанні вибрати вірний шлях у житті.

Враховуючи особливості дітей і підлітків, вміючи передбачати подальші наслідки їхньої поведінки, психолог проводить активні форми роботи з групою дітей, спрямовані на формування умінь виділяти найбільш цікаві заняття, домовлятися, зважати на почуття, думками і бажаннями інших, приходити до єдиного рішення, а так само навчати дітей різним іграм, в процесі яких розвивається співробітництво, взаємодія, взаємодопомога і т.д. Проведення активних форм роботи з вихованцями дозволяє в якійсь мірі попередити можливість прояву негативних сторін їх поведінки.

Найбільш ефективною формою є активні групові заняття, на яких діти вчаться навичкам конструктивного спілкування, оволодіння своїми емоціями, розвивають довільна поведінка, вчаться толерантності, вмінню давати і отримувати емоційну підтримку, співпрацювати, домовлятися, конструктивно вирішувати конфлікти. Проведення психокорекційних занять з вихованцями має свою специфіку. Дуже часто відхилення в розвитку когнітивної сфери залежать від пережитих травм і блокуються їх наслідками. Для проведення психокорекційної роботи проводиться діагностика по виявленню блокуючих наслідків пережитих травм. Іноді погана пам'ять дитини, відсутність уваги є показниками наслідків психічних травм, стресів і т.д. Тому, перш за все проводиться психокорекція особистісного розвитку дитини і тільки потім розвиток психічних процесів або когнітивної сфери. Психолог враховує індивідуальні особливості дітей, їх сумісність, бажання разом займатися, родинні зв'язки.

Індивідуальна робота психолога з дитиною сприяє його психічному розвитку, вмінню справлятися зі своїми почуттями та емоціями.

Допомога дитині може бути більш ефективною, якщо враховувати кожного працюючого з ним фахівця. Тому, на основі врахування всіх думок будується план індивідуальної роботи з дитиною, перспектива його життя, загальна лінія поведінки, виділення сильних сторін особистості дитини, намічається програма для проведення психокорекційних занять.

Діюча модель соціально-психологічної та педагогічної корекції поведінки дітей в умовах КРЦ «Орлятко» значною мірою оптимізує діяльність фахівців і дозволяє формувати розвиваюче виховний простір, адекватне вимогам конкретної стадії формування особистості дитини.


Увага, тільки СЬОГОДНІ!