» » ПАТРИОТИЗМ ПОМЕР?

ПАТРИОТИЗМ ПОМЕР?

Фото - ПАТРИОТИЗМ ПОМЕР?

ПАТРИОТИЗМ ПОМЕР?

Зараз уряд Москви приділяє велику увагу питанню патріотичного виховання молоді. Тому, що «молодь - це майбутні Росії». Для них організовуються різні тематичні конкурси та олімпіади. Але не будемо забувати, що ні мале значення в патріотичному вихованні підростаючого покоління відіграють засоби масової інформації. Розглянемо це питання з точки зору телебачення, так як це один з найбільш впливових факторів, що формують суспільну свідомість. Візьмемо програму передач на тиждень і полюбопитствуем, з чого ж вона складається? 80% - зарубіжні фільми, 10% - росіяни серіали, 5% - політичні передачі, 3% - розважальні передачі ... І тільки 2% відводиться на передачі пізнавального характеру.

Чим пояснити такий занепад популярності науково пізнавальних передач? Все просто. Тому, що ці передачі йдуть рано вранці або далеко за північ, тому їх може подивитися дуже мала кількість глядачів.

Найчастіше аудиторія таких програм люди старшого віку, але ж як же наша молодь? Адже майбутні Росії залежить від підростаючого покоління, але чому вони можуть навчитися із зарубіжних або російських серіалів? Вже точно не грамотної російської мови.

Хвилює так само питання, що ж чекає попереду передачі такого характеру? Вони напевно просто перестануть існувати. І це страшно. Тому, що країна не знає своєї історії приречена на загибель.

Задумайтесь, адже низький рівень культури і моралі веде до поганого виховання, що надалі може привести до дуже сумних наслідків. І якщо питання, коли почалася друга світова війна, викликає подив, то про що взагалі ми можемо говорити? Адже головне завдання телебачення - просвіщати. Так чому вони цим не займаються? Звичайно, в питаннях рекету, кримінальних угруповань, наркотиків ми чудово обізнані, але от в історичних питаннях, культури мови, поведінки й інших не мало важливих проблемах рідкісна людина може блестнуть своїми знаннями. Людям адже не завжди хочеться читати книгу з сухими фактами. Можливо, для початку непогано замислитися хоча б про те, що б передачі пізнавального характеру перевести в більш зручне для людей час. Можливо, тоді ставлення молоді до своєї Батьківщини зміниться на краще. І вони будуть пишатися тим, що живуть в Росії.