Рубенс: Каллісто, Юпітер і Діана. У чому вина Каллісто?

Юпітер - головний з богів-олімпійців, між іншим, одружений на Юнони, - ширяє над своїми володіннями. І раптом його - громовержця - наче пронизує блискавка:

Ось вражений ...

Дівчиною, зустрінутою їм, - і вогонь розгорається в жилах.

(Тут і далі - цитати з «Метаморфоз» Овідія.)

Ця дівчина - німфа Каллісто з почту Діани - Богині полювання.

Не займалася вона Чесанов вовни для тканин,

Урізноманітнити своєї не вміла зачіски. Одяг

Пряжка тримала на ній, а волосся - біла повязую.

Така простушка, без претензій. Ну дуже лінива! Що в ній знайшов Юпітер?

Дівчина в гай увійшла, що Порубльов століття не бувала.

Скинула негайно сагайдак з плеча і цибулю відклала

Гнучкий, сама ж лягла на травою покриту землю;

Так, свій розписаний тул підклавши під потилицю, дрімала.

Тільки Юпітер побачив відпочивала, зовсім без стража ...

Навіть Юпітер волів легку здобич: без охорони.

«Цю витівку дружина не дізнається, напевно, - промовив, -

Якщо ж дізнається, то нехай! Це ль лайки жіночої не варто? »

Логіка справжнього бога: мить з молодушкой варто невеликого сімейного скандалу!

Вмить одіяння він і особа приймає Діани

І каже: «Не одна ль ти з супутниць моїх?»

(Юпітер міняв свою зовнішність не один раз, для нього це було простіше простого.)

Питання уявної Діани «Не одна ль ти з супутниць моїх?» Не здивував Каллісто - і це дивно! Невже у Діани був настільки сильний склероз, що вона не пам'ятала своїх німф і регулярно питала: «Не одна ль ти з супутниць моїх?»

І діва з галявини

Встала. «Привіт, - каже, - божеству, що в моєму міркуванні

Більше Юпітера, нехай хоч почує! »Сміється Юпітер,

Радий, що собі самому предпочтен, і дарує поцелуі;

Він неумерен, не так інші цілуються діви.

Рубенс зобразив момент, якщо можна так висловитися, зближення: Юпітер на підступах. Оголена німфа ще сидить, спираючись на сагайдак зі стрілами, на її обличчі - якась недовіра. А Юпітер як би нависає над нею (трохи віддалік - орел, символ Юпітера).

Вона приймає його поцілунки, бо думає, що перед ним Діана. (Але з цього ж випливає, що вона цілувалася з Діаною і з іншими дівами - і неодноразово, для неї це було звично. Що б це могло означати?)

Є одна деталь в цьому оповіданні, яка не в'яжеться з уявленнями про Діану і її свиті: німфа як би не повинна гуляти поодинці, не повинна полювати поодинці. Чому раптом Каллісто приспічило відірватися від маси? Якого біса її понесло в інший ліс?

У ліс прямувала який, розповісти готову діву

Зціпив в обіймах він, - і себе оголосив НЕ безвинно.

Каллісто хотіла відповісти на питання, але не встигла: Юпітер її почав тискати, а потім - ось дуже цікавий оборот! - «Себе оголосив НЕ безвинно». Інакше кажучи, його підла чоловіча сутність видала його з головою!

Чинячи опір, вона - наскільки жінка може -

З ним вступає в боротьбу, але Юпітера діва яка

Може осилити ...?

Прощай, невинність! А що спокусник (Якщо не сказати - ґвалтівник)?

Переможець Юпітер

Злетів у небеса.

Що називається, ні «спасибі», ні «до побачення»! Каллісто відчуває себе розчавленою, спустошеною, вона збезчещена:

Остогид їй ліс - достовірний свідок -

Мало не забула вона, віддаляючись звідти, сагайдак свій

Взяти і стріли, і цибулю, на гілку повішений поруч.

Але життя триває, вона полює, як колись. Зустрічає своїх подруг, Діану:

Ось з хороводом своїм Діктінна, по височіням Мена

Простуючи, диких звірів вдалим горда убієнних,

Бачить її і, побачивши, зовет- але з переляку спочатку

Та тікає, боячись, що не Юпітер Чи знову перед нею.

(«Діктінна по височіням Мена простуючи» - Діана проходить по гірському хребту Мена в Греції.)

Діана кличе німфу, а Каллісто налякана, боїться знову опинитися наодинці з Юпітером:

Але, побачивши, що йдуть з нею разом і німфи, вирішила

Діва, що підступів тут немає, і до легкої натовпі їх долучилася.

Як преступленья - на жаль! - Особою не виказати важко!

Очі ледь підняла, пішла, але не поруч з богинею,

Як то бивало- тепер з цілого ладу не першою.

Мабуть, Каллісто за якісь заслуги займала високе місце серед німф.

Мовчки йде і своє видає поруганье рум'янцем.

Дівою коли б була, могла б по тисячі знаків

Бачити Діана віну- кажуть, і побачили німфи!

«Дівою коли б була, могла б по тисячі знаків бачити Діана провину» - Діана була незайманою, тому вона не змогла побачити гріх Каллісто. Але що цікаво: «побачили німфи»! Значить, німфи не додержували себе! А як же їх обіти невинності?

Місячні в небі роги виникали вже кругом дев'ятим,

Як, від полювання статут, стомлена полум'ям брата,

У свіжу гай прийшовши, звідки струменів з дзюрчанням

Світлий струмок і котив волною пісок перетертий,

Місцевість схваливши, до води стопою вона доторкнулася

І, похваливши струмок, - «Далеко, - каже, - соглядатай

Всякій- голі тіла струею біжить омиємо! »

...Всі зняли одягу ...

(«Місячні в небі роги виникали вже кругом дев'ятим» - пройшло 9 місяців з дня падіння Каллісто. «Стомлена полум'ям брата» - полум'я брата - це промені сонця, уособленням якого є Феб - Аполлон, брат Діани. Сама Діана - уособлення місяця, тому в її діадемі є місяць. Іншими словами, Діана перегрілася на сонці.)

За 9 місяців тільки раз обмитися в чистому струмку? Уявіть собі, як вся ця юрба майже рік носиться по лісі немита!

На картині Рубенса «Діана і Каллісто» - купання Діани і її свити. Струмок ліворуч, Діана щойно вийшла з води, її витирає Келено (у перекладі з грецької - морок, темрява). Всі вже викуповувалися, а Каллісто відтягувала до останнього своє викриття, і вся гола команда допомагає їй зняти хітон. Каллісто опустила очі, ще секунда - і її гріх оголиться. Дві німфи роздягають її, ще три спостерігають за цим (мабуть, в передчутті чогось незвичайного).

А праворуч ще одна, Майя (у перекладі з грецької - годувальниця), яка дивиться на все це з співчуттям, співчуттям. За легендою, вона вигодувала сина Каллісто. Вона теж зазнала від Зевса, її син - Гермес. Дуже може бути, що Майя годувала своїм молоком одночасно сина Каллісто і свого сина Гермеса.

Решту назвати неможливо, тому що загальне число німф 19, а показано тільки 8, включаючи Каллісто. Всі вони були коханками Юпітера і народжували від нього дітей.

...Зволікає вона лише одна. Із смутою плаття знімають.

Тільки лише спало воно, наготою був гріх виявлений.

Приголомшеній, закрити намагалася лоно руками, -

«Геть, - сказала, - іди, джерела не погань мені святого!» -

КІНТО і відійти від своїх наказала їй супутниць.

Зауважимо, що німфа з животом до самого останнього місяця вагітності бігала по горах разом з усіма, полювала - і жодного разу не потрапила на очі Діані! Можливо, її покривали товаришки, ховали в натовпі?

Гріх виявлений. Діана прогнала Каллісто зі своєї свити, позбавила її свого покровительства. Закінчилося це сумно: ревнива Юнона не хотіла повторення зв'язку свого чоловіка Зевса з німфою. Вона звернула Каллісто в ведмедицю, яку через майже п'ятнадцять років мало не вбив її власний син.

А вся вина нещасної німфи в тому, що вона сподобалася володарю світу ...

P.S. Якщо порівняти обидві картини, то впадає в очі різниця в зображенні тел: Юпітер і Каллісто виглядають як юнаки з підмалювати грудьми і зачіскою. Неначе намальовані жінки, але виглядають занадто по-чоловічому. Це наводить на думку, що картина написана не Рубенсом. Швидше за все, це полотно написав хтось з учнів за його задумом.

Може бути, Рубенс зробив начерк, етюд, а потім пройшовся своїм пензлем по вже готової картини, але не більше того.