» » Новинки кіно. Що дивитися у вихідні 19-20 травня? «Диктатор» та ін.

Новинки кіно. Що дивитися у вихідні 19-20 травня? «Диктатор» та ін.

Фото - Новинки кіно. Що дивитися у вихідні 19-20 травня? «Диктатор» та ін.

І знову Голлівуд залишив кінопродукцію інших країн на задвірках російського прокату. Половина з десяти дебютантів має американське походження, що до мінімуму знижує шанси європейських та вітчизняних фільмів знайти лазівку до сердець глядачів.

Головна ставка цього тижня зроблена на нову абсурдну комедію Саші Барона Коена «Диктатор», змагатися з якої буде черговий продюсерський проект Люка Бессона «Напролом» за участю Гая Пірса. У числі новинок також мелодрама з Заком Ефроном «Щасливчик» і забійний дует «матусь» Кемерон Діаз і Дженніфер Лопез у стрічці «Чого чекати, коли чекаєш на дитину». На додаток до цього кінотеатри покажуть два 3D-мультфільму і психологічну драму за участю Жюльєт Бінош. А тепер детальніше:

1. «Диктатор» (The Dictator, 2012)

Відомий комік Саша Барон Коен продовжує провокувати Америку своїми сумбурними, але неймовірно смішними опусами. Після неймовірного злету на хвилі «Бората» і відносної невдачі з «Бруно» союз Коена і режисера Ларрі Чарльза представляє нову сміховинну стрічку «Диктатор».

На цей раз Коен зображує деспотичного правителя якоїсь бананової республіки, що відправився на офіційний саміт у США. Оплот демократії зустрів тирана як годиться - бідоласі поголили бороду і пустили поневірятися по кам'яних джунглях. Тепер колишньому диктатору доведеться гарненько вникнути в побутові подробиці життя простих американців і знайти просте людське щастя. У тому вигляді, в якому це поняття йому зовсім чуже.

Коен без всякого сорому глумиться над моральними цінностями своїх співвітчизників, що часто стає причиною скандалів, що оточують його комедії. При цьому коміку вдається дуже точно підмітити всі вади, що робить його картини не тільки смішними, але і вельми злими. Чорний гумор далеко не всім по плечу, але «Диктатор» явно заслуговує на увагу.

2. «Напролом» (Lockout, 2012)

Черговий продюсерський проект Люка Бессона стилем виконання повертає на нас в 90-і роки. Ні, дія самої картини відбувається в кінці 21-го століття. Та й на технічному та візуальному рівні стрічка «Напролом» цілком відповідає нинішнім, точніше, прийдешнім реаліям. Проблема в тому, що Бессон раніше воліє знімати похмурі передбачувані сюжети, не даючи шансу самому собі вирватися з чіпких обіймів тотальної комерції.

Знятий на гроші Франції в Сербії з ірландськими спецефектами і англомовними акторами (Гай Пірс - австралієць, Меггі Грейс - американка), «Напролом» являє собою аж ніяк не витончений ремікс «Втечі з Нью-Йорка» Джона Карпентера. Тільки на цей раз самотній і некерований суперагент рятує з лап зеків не найбільшого президента, а його дочка. Та й в'язниця для більшої переконливості розташовується не на Землі, а на орбіті, що вносить хоч якесь розмаїття.

І якби не плоский гумор, штамповані діалоги і вкрай побитий сюжет, «Напролом» міг би стати непоганим фантастичним бойовиком. А так - лише ще одне касове фіаско в розбухають від трешу продюсерському послужному списку Бессона.

3. «Щасливчик» (The Lucky One, 2012)

Якщо уважно придивитися на постери фільмів, знятих за любовним романам Ніколаса Спаркса («Послання в пляшці», «Щоденник пам'яті», «Дорогий Джон» etc), на всіх незмінно присутня пара закоханих, застиглих в поцілунку або обіймах. Не дивно, враховуючи, що Спаркс - відомий любитель наводити трепетну тугу на жіночі серця. Мужику вже під полтинник, а він продовжує впевнено капати на мозок цільової аудиторії своїми романтичними опусами. Втім, кожен заробляє гроші як уміє, не нам судити.

Цього разу місце головного героя зайняв милашка Зак Ефрон, підкачати м'язи і відпустив рослинність на обличчі. Ефрон непомітно доріс до ролей морпіхів, хоча військова форма йому йде так само, як слону - ботфорти. Юнак відкопав на полі бою фото симпатичної жінки, яка стала його ангелом-охоронцем. Закінчивши службу, «щасливчик» повертається додому і відшукує ту саму мадам, проте її колишній чоловік зовсім не радий чужинцю. Далі у нас за списком любов, соплі, емоційні визнання і драматична розв'язка. Але жінкам подобається, чого ж боле?

4. «Чого чекати, коли чекаєш на дитину» (What to Expect When You're Expecting, 2012)

Нехай вас не лякає тавтологія в назві фільму Кірка Джонса. У вряди-годи наші локалізатори перевели заголовок правильно, та й чи варто на цьому зациклюватися, коли в головних ролях - Кемерон Діаз і Дженніфер Лопез. Дочекалися, Голлівуд почав екранізувати посібники для вагітних. На черзі, мабуть, інструкції «для чайників» і телефонні книги.

П'ять пар, п'ять історій, п'ять дітей. З фільму ви дізнаєтеся все подробиці не зачаття (це в іншому жанрі), але виношування, народження і навіть виховання. Зірки на такі проекти зазвичай погоджуються охоче, адже в кадрі будуть діти, які рідко залишають глядача байдужим. Крім Діаз і Лопез, в картині задіяні Елізабет Бенкс, Денніс Куейд, Кріс Рок і Родріго Санторо. Романтична комедія знята в стилі «капусника», але чогось більшого, ніж розчулення, від неї чекати не варто.

Що запропонують інші дебютанти прокату? Умільці з Південної Кореї досить професійно і реалістично змалювали панораму доісторичного світу в тривимірному мультфільмі «Тарбозавр 3D». Сюжет у мультика чисто дитячий, трохи злизаний з популярною анімаційної серії «Земля до початку часів». Як самостійний твір «Тарбозавр 3D» малоцікавий, але тим батькам, чиї діти захоплені даною тематикою, розслаблятися не варто.

Точно так же на аудиторію молодшого дошкільного віку орієнтований і французький тривимірний мультфільм «Рухай час», творці якого вирішили у легкій і ненав'язливій формі познайомити нинішнє покоління маленьких глядачів з творчістю знаменитого Жюля Верна.

Дуже тонкий стьоб (настільки тонкий, що багато хто не в змозі його вловити) представить на суд глядача дійсно неповторний (у всіх сенсах цього слова) Вілл Феррелл на картині «У будинку батька» (Casa de mi Padre). Феррелл - бідний селянин Альварес, який не знає англійської мови, а тому всю дорогу непогано белькоче по-іспанськи. Допомагають йому в освоєнні іноземної два носія - Гаель Гарсія Берналь і Дієго Луна, вшосте зустрілися на знімальному майданчику після зоряного дебюту у Альфонсо Куарона в драмі «І твою маму теж». Що є «У будинку батька» по суті, незрозуміло. Судячи з Ферреллу - це комедія, але гумор актора навіть на батьківщині не завжди розуміють, тому фільм не те щоб на любителя, але вельми специфічний продукт.

Раніше обіцяного терміну в широкому прокаті покажуть європейську драму «Одкровення». У головній ролі француженка Жюльєт Бінош, якій належить в образі журналістки поставити безліч незручних запитань двом молоденьким студенткам, які заробляють на життя проституцією. Прямолінійна подача матеріалу не дає приводу засумніватися в щирості авторів фільму, тим більше що подібні теми рідко обговорюються на публіці.

Що стосується прокату обмеженого, то тут заявлять про своє існування ще дві стрічки. По-перше, останній фільм продюсера телесеріалу «Солдати» Олега Осипова, пригодницька комедія «Якби та якби». Останній, на жаль, не крайній. Осипов пішов від нас у вересні 2011 року. По-друге, теж комедія, але зі Скандинавії, точніше, Данії. Стрічка про рогоносців, що відправився за своєю блудної дружиною в Аргентину, називається «Суперкласіко» і була самими датчанами висунута на здобуття премії Оскар.