» » Чи випадкові випадковості?

Чи випадкові випадковості?

«Цегла ні з того ні з сього, - переконливо перебив невідомий, - нікому і ніколи на голову не звалиться». (З одного, колись написаного «в стіл», роману). Деякі «поети Рюхин» в успіхах інших бачать одне тільки везіння. Ось деякі приклади.

Відкриття Америки Колумбом - Випадковість. Він навіть не знав до самої своєї смерті, чого він там відкрив, думав, що Індію. Він і плив-то в Індію. А що по дорозі до Індії йому Америка дорогу перегородила - не його заслуга. Не було б Америки - не бачити б йому Індії, аж надто далеко вона від Європи.

Винахід методу вулканізації каучуку, а значить, винахід сучасної нам гуми Гудьіром - Випадковість. Пробував він, пробував різні речовини, в спробі стабілізувати каучук, перетворивши його в гуму, пробував-пробував («сіль, суп, сир, чорнило - все не те» - відома фраза з його щоденника). Якось раз випадково спробував сірку - і вийшло. А якби він того шматочка сірки не знайшов?

Відкриття рентгенівських променів Рентгеном і його всесвітня слава - Випадковість. Випадково поклав кристали солі барію недалеко від катодного трубки, випадково побачив, що вони світяться від її включення, так і відкрив Х-промені.

Відкриття радіоактивності Беккерелем - Випадковість. Випадково поклав радіоактивний, як ми тепер знаємо, уран на купу фотопластинок, виявив, що вони засвічені.

Відкриття періодичної таблиці елементів Менделєєва - Випадковість. Він адже свою періодичну таблицю уві сні побачив. Та й згодом з'ясувалося, вже набагато пізніше перших публікацій про періодичній таблиці елементів, що номери елементів, які для нього були просто порядковими номерами в таблиці - рівні кількості протонів в ядрах даного елемента. А адже коли Менделєєв запропонував ученим всього світу свою періодичну таблицю, про протонах ще й не знали. Ну везіння, просте везіння!

Випадок йде назустріч тому, хто шукає його не наосліп.

Відкриття Колумбом Америки - звичайно ж, почасти, випадковість. Але ж необхідність цього походу назріла вже. І кораблі «теоретично» цілком могли перетнути океан, і у купців величезна потреба виникла у нових ринках, нових продуктах. І течії із заходу приносили рік за роком і гілки, і інше - мовляв, «там вона, далека Індія, зовсім недалеко ...» І якби не він, то через рік-другий, ну через десяток років, з тих же знахідкам поплив б хто-небудь інший. А Америку, до речі, і не по Колумбу назвали, а по Амеріго Веспуччі, який плавав туди з експедицією дещо пізніше.

Відкриття Гудьіром потрібних способів вулканізації гуми теж, начебто, випадковість. Але ж він так довго пробував! І якби в той день сірка йому і не попалася, так попалася б трохи пізніше. Він стільки років намагався зробити каучук стабільним, стільки різних речовин випробував, що просто за законами ймовірності, не в той день, так через тиждень, через місяць, через рік - домігся б свого.

Радіоактивність урану і Х-промені обов'язково були б відкриті тим самим Рентгеном, він дуже багато працював з ураном, він знав, що є якісь «еманації», і так чи інакше - він знайшов би їх. Просто тому, що наполегливо шукав. Хоча Х-промені міг відкрити і не він, але великим фізиком він до цього часу вже був. А називали б Х-промені по його імені чи ні - не суть важливо.

А своєю таблицею Менделєєв займався дуже довго. Сама ідея об'єднати елементи за властивостями належить йому, а адже в цьому - основний сенс таблиці. А те, що перша форма таблиці прийшла до нього уві сні - так він до цього довгий час розкладав картки з назвами і характеристиками елементів по їх атомним вагам. Сама таблиця була їм вже створена, не вистачало тільки маленького поштовху, яким і став приснився йому сон.

Але й не будь цього сну, Менделєєв створив би свою таблицю все одно. Ну, може, на пару місяців пізніше.