Вірш

Закутався в туман сумний місто,

І потягнулася низка коротких вечорів.

-ти спиш Бердянськ? - По-дитячому шепоче море

-на жаль, малюк, зберігаю тебе від злих вітрів.

-а можна мені трохи снігу? Побачити берега, покриті блискучим льодом?

-сніг в нашому місті така небилиця!

-та хоч трохи?

-ну добре, малюк, потім.

Так розмовляли місто з морем,

Гойдаючись на гойдалках зимової суєти.

Сніжинок пісня доносить шум прибою,

Залишиться в мріях подих весни.