» » Чим займається дитяча нейропсихология?

Чим займається дитяча нейропсихология?

Фото - Чим займається дитяча нейропсихология?

Дитячу нейропсихологию в останні роки активно впроваджують у психологічну службу освітніх установ. У яких випадках можна звертатися до нейропсихолога?

Дитячу нейропсихологию виділяють в окремий напрямок, але її засновником, як і загальної нейропсихології, був Олександр Лурія. Багато його робіт присвячені розвитку мови і інтелекту у дітей. Згодом інші вчені, наприклад, Сімерніцкая, Семенович, Хомская, Ахутина та інші, розробили розвиваючі та психокорекційні программи.Нейропсіхологі займаються як зі здоровими, так і з хворими дітьми.

У сучасних умовах у дітей часто бувають проблеми з адаптацією в школі. Враховуючи, що діти йдуть до школи в шість років, багато з них виявляються не готовими до розумових і фізичних навантажень. З кожним роком вимоги шкільної програми стають все вище. Діти погано поводяться, відмовляються йти в школу, швидко втомлюються. Батьки нерідко ігнорують проблему, вважаючи, що з часом пройде само собою. При цьому дитина страждає сам і мучить батьків, які вважають його неслухняним і некерованим. Крім того, неуспішність призводить до різних психологічних проблем. Виникають страх, тривога, невпевненість у собі, почуття «невдахи», труднощі в спілкуванні з однокласниками.

До нейропсихологу можна звернутися, якщо у дитини відзначають наступні проблеми:

Дитині треба йти в школу, і батьки хочуть переконатися, чи відповідає він нормам вікового розвитку, тобто чи готовий він до шкільних навантажень.

Якщо дитині складно вчитися в групі через особливості свого розвитку, у нього постійна неуспішність. Відзначається часта неуважність, складності в запам'ятовуванні інформації, непосидючість, неуважність тощо.

Якщо дитині важко рахувати, писати, читати, а додаткові заняття з педагогами не дають видимих поліпшень. Наприклад, при дислексії виникають складнощі в оволодінні читанням при достатньому рівні інтелектуального розвитку й мови. Дитині важко складати склади в слова, в результаті він не дуже добре розуміє прочитане. Також можуть бути складності в оволодінні письмом.

Дитина народилася недоношеною, була родова травма, він переніс інфекційні захворювання в перші місяці життя, а також енцефаліт, менінгіт або чорно-мозкову травму. У таких випадках потрібно визначити, як ці хвороби відбилися на роботі мозку.

Нейропсихолог працює і з хворими дітьми. Наприклад, якщо у дитини затримка психічного розвитку, то з ним потрібно додатково займатися з використанням спеціальних розвиваючих методик. З дітьми, які відстають у мовному розвитку, проводять різні корекційні вправи. На відміну від логопеда, нейропсихолог спочатку проводить діагностику того, наскільки сформовані певні ділянки мозку, відповідальні за розвиток тих чи інших функцій. Консультація нейропсихолога також потрібна дітям з такими діагнозами, як синдром дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ), аутизм, тик, енурез, астенія, психосоматичні стану тощо.

Нейропсихологическую корекцію найкраще проводити в дошкільному і молодшому шкільному віці. Це пояснюється тим, що в цьому віці відбуваються активні процеси формування мозку, а також береться до уваги ранній досвід розвитку дитини.

Під час консультації в першу чергу проводять діагностику за допомогою спеціальних вправ, для того щоб визначити, наскільки розвиток дитини відповідає віковим нормам. Тести проводяться у формі ігрових вправ, які дозволяють визначити ступінь сформованості зв'язків між різними ділянками мозку.

Після цього проводиться корекційна робота. Вона теж проходить у вигляді ігрових вправ. Вони спрямовані на сенсорну та рухову сферу дитини, розвиток дрібної і великої моторики, пам'яті, мислення, уяви, сприйняття, мови. Більшість вправ були розроблені такими вченими, як А. Лурія, Л. Цвєткова, А. Семенович, і використовуються більшістю практикуючих нейропсихологів. Заняття можуть проходити індивідуально або в невеликих групах. Тривалість психокорекційної роботи залежить від рівня розвитку дитини. Також вправи необхідно робити вдома, щоб результат був більш ефективним. Гра - одна з необхідних умов розвитку дітей, тому вдома треба частіше грати, щоб розвиток дитини йшло природним шляхом.

Підтримка батьків і доброзичлива атмосфера в сім'ї - одна з головних умов того, що дитина буде рости здоровим.