» » Начебто і хочеться, а що то зупиняє ...

Начебто і хочеться, а що то зупиняє ...

Фото - Начебто і хочеться, а що то зупиняє ...

Думаю таке буває у багатьох. Начебто ось треба б встати раніше щоб все встигнути або бачиш красиву дівчину і прям думаєш ось воно, треба діяти або знаєш що якщо зараз підійти до босу і поговорити про підвищення зарплати то все вийти, але ............ .. перебувають тисячі відмовок в голові і ти нічого не робиш. То тобі здається що сьогодні можна ще поспати. то ти думаєш що виглядаєш нерозумно, не відповідаючи обстановці або що наступного разу вже точно ...... Наступного разу не буде !!!!! Стопудов! Чому? Бо як казав наш препод з філософії розповідаючи про чергове Платона-Аристотеля -В одну річку не можна увійти двічі. Наступного разу все буде по іншому, та й чи буде взагалі? Ось питання.

Чому так відбувається-складно сказати. Я читав багато всякої літератури і немає там однозначної відповіді. Хто то говорить про невпевненість у собі, хто то ще щось. Мені здається тут кілька факторів-соціальні рамки, життєвий досвід, виховання батьків. Всі накладається одне на інше і в підсумку кожна людина буде мати деякі такі обмеження в своїй голові з якихось окремих питань. У всіх вони різні. Каму то заважають каму то ні. Наприклад якщо в дитинстві, і зараз ти вже про це не пам'ятаєш, ти зізнавався кому то в чому то а над тобою просто посміялися (або ще що небудь)) то в майбутньому це залишить свій слід і ти будеш діяти виходячи з цієї установці, виправдовуючи свою поведінку якими те іншими мотивами. Про це я читав у кількох авторів різних тематик + спостерігав з власного життя та життя оточуючих. Тут нема в чому сумніватися. Загалом ось так буває. І що з цим робити? Адже подібне неякісне поведінку, коли ти обмежуєш себе в ухваленні рішення, ґрунтуючись на помилкових висновках підсвідомості, може вплинути на все твоє життя не в кращу сторону, не дати отримати те, що хочеш, відвести від наміченої целі.В нашій країні спілкування з психологом як то не прийнято. А адже насправді в таких ситуаціях фахівець реально міг би допомогти прояснити чому так чи інакше відбувається і що з цим можна зробити. Інше питання що це час, гроші і бажання. Та й хороших фахівців не так багато, тим більше в маленьких містах. Можна звичайно самому спробувати розібратися чому так чи інакше відбувається В деяких ситуаціях. Але можу сказати на власному досвіді для цього по перше потрібно прочитати багато літератури, мати уявлення про те як в подібних ситуаціях надходили інші люди і які це були ситуації. А на отримання подібної інформації може піти не один рік. Але це безумовно буде корисно. А можна скористатися і таким ось методом, не зупиняючись тим неменш в отриманні інформації. Я роблю так, коли у мене з'являтися відчуття що мені не зручно-я просто беру і роблю як би собі на зло, через цю обмежуючу тебе силу. Наприклад ти в новому колективі, працюєш менше тижня, і розумієш що треба б як то спілкуватися з оточуючими а то подумають що нитка не те, що ти какой то не звичайний і.тд. т.е мається на увазі що треба починати потихеньку вибудовувати відносини а не чекати коли хто то перший це буде робити по відношенню до тебе. І в теж час з'являється якесь то почуття не спритності, мені здається що про бо мене подумають як щось не так, що я здамся нав'язливим, чи не тактовним і т.д тобто в голові відразу ж починається якесь то протидія моєму бажанню подружитися. І намагаючись знайти причину цього-я її не бачу. думки куди то тікають і видають всяку фігню а не те що дійсно важливо. Так було досить часто в моєму житті поки я нарешті не зрозумів що це мене обмежує і не дає розвиватися. Тоді я прийняв рішення-я все одно буду робити те що я хочу-бо Я- Той хто управляє своїм тілом. Загалом я просто беру і роблю. Наприклад треба заговорити з кимось. Я не чекаю поки у мене з'явитися це чуство-я відразу ж підходжу і кажу. Про що? У мене є кілька заготовлених тем. У кожного вони можуть бути. А потім все як то само виходить .... і ось недавно я помітив, що подібні думки про те що мені незручно заговорити з незнайомими або малознайомими людьми зникли. т.е мені більше не доводитися шукати відмовки, я беру і роблю. і тоді я зрозумів що мозок звикає до того-що раз його побоювання не виправдалися то ми будемо діяти за новою програмою. І в цій програмі не місце неспокою і поганим думкам. Це працює в багатьох ситуаціях.

Головне зрозуміти що чим більше повторень буде того що вам не приємно але потрібно, тим швидше ви і ваш мозок зрозумієте що це природно і нормально. І тоді все буде добре і правильно