"Гіпнотичний шок", "гіпнотична кома" та інші ...
Стаття про некоректне використання терміну «транс» в психотерапевтичному дискурсі.
Почну здалеку ...
У вітчизняній психотерапевтичної традиції, фізіологічно змінений стан свідомості, що настало внаслідок терапевтичного впливу прийнято називати: гіпнотичний сон (гіпнотичний стан).
Саме слово «Гіпноз», ввів у науковий обіг англійський хірург Бред
(Braid J., 1843). «Гіпноз», в перекладі з давньогрецької, означає «сон»
(Пам'ятаєте, «Гипнос» і «Танатос», боги-близнюки в давньогрецьких міфах).
Раніше, гіпнотичний феномен називали: «магнетизм»(Месмер, Пюісегор, абат Фаріа).
Вітчизняні психіатри-психотерапевти двадцятого століття, слідом за Бредом, використовували терміни: «гіпноз», «гіпнотичний сон», «лікувальний сон»
(Бехтерєв В.М., Платонов К.І., Рожнов В.Е., Вольперт І.Є., Буль П.І., Снежневский А.В., Буянов М.І.). Тим самим, підкреслюючи принципову природність (физиологичность) феномена гіпнозу.
Популярний нині в психотерапевтичної середовищі термін «транс»,
фразеологічні, являє собою частку промови- в перекладі з давньогрецької означає «через» (звідси словосполучення: «трансперсональний», «трансакції»). У лексикон вітчизняних психотерапевтів даний термін прийшов з англомовної наукової літератури (Orne M., 1959- Hilgard E., 1965).
Найбільшого поширення даний термін одержав наприкінці двадцятого століття-початку нинішнього, у зв'язку з, не побоюся цього слова, повальним захопленням т.зв. «Еріксонівський гіпнозом» і «НЛП».
Некоректність ситуації полягає в наступному. Класифікація психічних хвороб - терміном «транс», позначає зовсім конкретне психічний розлад: патологічно змінене свідомість хворої людини у зв'язку з впливом, перш витісненої в несвідоме, гострої психічної травми.
Раніше, подібні розлади називали-істеріческімі;
потім-конверсійними. Зараз, дані розлади займають значну рубрику в міжнародній класифікації хвороб десятого перегляду (МКБ-10- діє з 1992 року) і називаються - діссоціатівние розлади.
Конкретну назву захворювання: «транс і стану одержимості», Код F 44.3 за МКХ-10.
Діагностичні критерії:
А. тимчасова втрата ідентифікації власної особи і повного усвідомлення навколишнього (дії і вчинки управляються іншою особистістю, божеством, духами ...) ;
B. обмежений і повторюваний набір висловлювань, рухів, поз;
C. мимовільний і небажаний характер розладів, що ускладнюють повсякденне діяльність;
D. за об'єктивними даними, виникають поза рамками шизофренії, гострих психозів і органічних психічних розладів.
Подібна класифікація існувала і в «радянські часи», в результаті чого, багато жителів Росії 50-х, 60-х років народження, міцно асоціюють слово «транс» з важким психічним розладом. Такі вирази, як «я в трансі», «я в ступорі» і «я в шоці», є культуральними і мають одне і теж вкрай негативне значення.
І, навпаки, адепти «еріксоновського гіпнозу» розповідають всім і кожному: про «физиологичность» трансу. Опустивши (від «непотрібності») прикметник «гіпнотичний».
Важливо наступне: сьогодні, сталого в психіатричній і культуральному середовищі поняттю «транс», приписують фізіологічні і навіть, цілющі, властивості.
Простіше кажучи, «погане» значення слова, міняють на «хороше».
Для наочності, наведу приклад подібного спотворення первинного сенсу слова. Припустимо, що хтось, феномен гіпнозу опише словом «кома»Або словом«шок». Уявімо, як би це звучало: «він навів гіпнотичний шок» - «я занурив клієнта в гіпнотичну кому» ...
Вам це не «ріже» слух ?!
Список використаної літератури:
1. Буль П.І. Основи психотерапії. 1974.
2. Буянов М.І. Бесіди про дитячої психіатрії. 1986.
3. Вольперт І.Є. Психотерапія. 1972.
4. Каплан Г.І., Седок Б.Дж. Клінічна психіатрія. У 2 т. Т. 1. 1999.
5. Карл Ясперс. Загальна психопатологія. Пров. з нім. 1997.
6. Класифікація хвороб в психіатрії та наркології. Під ред.М.М.Мілевского. 2009.
7. Мінутко В.Л. Довідник психотерапевта. 2002.
8. Психотерапія. Під ред. Б.Д.Карвасарского. 2000.
9. Посібник із психотерапії. Під ред. В.Е.Рожнова. 1979.
10. Довідник з психіатрії. Під ред. А.В.Снежневского. 1985.
