» » Чого варті помилки футбольних суддів?

Чого варті помилки футбольних суддів?

Фото - Чого варті помилки футбольних суддів?

Згідно Міжнародна рада футбольних асоціацій, суддя - це людина на поле, покликаний стежити за тим, щоб футбольний матч проходив за правилами, і має для цього всі повноваження. У судді є певні права та обов'язки, а головне - відповідальність за те, щоб результат матчу став результатом чесної гри, а зовсім не суддівської помилки, неважливо - випадкової або навмисної.

Напередодні чемпіонату світу з футболу в ПАР цікаво буде згадати про те, як дивним чином арбітри ставали злими геніями для одних збірних, одночасно підносячись в ранг святих у інших. Говорячи простіше, кому на чемпіонатах світу суддівські помилки були на руку, а кого позбавляли можливості і сил продовжувати спортивну боротьбу.

Варто відразу сказати про те, що в силу людського фактора навіть найкращий і об'єктивний суддя не застрахований під час будь-якого з матчів (а особливо під час неймовірних по нервовому напруженню ігр світових першостей) від помилок, а тому ми розглянемо тільки найгучніші та найскандальніші помилки арбітрів.

За першим прикладом не потрібно ходити далеко. Зовсім недавно лідер збірної Франції Тьєррі Анрі у матчі, де вирішувалася доля путівки на чемпіонат світу, віддаючи гольову передачу, підіграв собі м'яч рукою, а суддя зарахував забитий через мить гол. Завдяки невірного рішення арбітра, збірна Франції, що демонструє останнім часом футбол абсолютно бляклий, потрапила на чемпіонат світу, залишивши за бортом обливающихся гіркими сльозами досади і розчарування ірландців.

Тепер, коли ясно, про що піде мова в статті, рушимо по помилках суддів в хронологічному порядку. Мабуть, почати потрібно з фінального матчу чемпіонату 1966 між збірними Англії та ФРН. Основний час матчу закінчився, коли на табло значилися нічийні 2-2, а в додатковий час золоті медалі стали для гравців ФРН практично недосяжними після того, як головний суддя, порадившись з лінійним суддею з СРСР Тофіку Бахрамову, зарахував вельми спірний гол, забитий англійцями. Досі не вщухають суперечки про те, чи було рішення арбітра вірним, або Бахрамов подарував родоначальникам футболу звання чемпіонів світу.

І якщо рішення було неправильним, то можна сказати, що рівно через двадцять років, доля відплатила англійцям голом Дієго Марадони, який аргентинський голеадор забив рукою. Суддя не зміг розібратися в епізоді, але побачивши, як аргентинці стали бурхливо святкувати взяття воріт, замість того щоб винувато озиратися по сторонах, арбітр впевнився, що гол був забитий за всіма правилами. Аргентинці тоді успішно пройшли не тільки в півфінал, але й виграли чемпіонат, а через роки Марадона став хвалитися про те, що підіграв рукою спеціально - це зовсім не робить честі прославленому футболістові.

Чемпіонат світу в Японії та Кореї в 2002 році був відзначений видимої неозброєним поглядом допомогою, яку всіляко чинили арбітри господарям турніру, корейцям. В одній восьмій фіналу були потоплені італійці: спочатку еквадорський суддя не зарахував чистого гола, а потім видалив з поля Франческо Тотті, залишивши представників Апенін в меншості. А в чвертьфіналі худо довелося збірної Іспанії, коли суддя не зарахував два голи у ворота корейців і в підсумку господарі турніру домоглися небувалого для своєї історії успіху, вийшовши до півфіналу світової першості. Тоді всюди писали про те, що суддя вкрав у іспанців заслужену перемогу.

Останній чемпіонат світу, що пройшов в 2006 році, запам'ятався особливим достатком суддівських помилок. Приміром, іспанець Луїс Медіна Канталехо, невірно призначивши пенальті у ворота збірної Австралії в самій кінцівці зустрічі проти італійців, вибив тим самим з турніру команду Гуса Хіддінка, а італійців відправив у шлях за золотими медалями.

А в матчі Португалія-Нідерланди всіх вразили зовсім не вмілі команди, а російський рефері Валентин Іванов, який показав футболістам 16 жовтих і 4 червоних картки. І якщо дії Іванова піддаються певному поясненню, то його колега - англієць Грем Полл, навряд чи коли-небудь виразно зможе розповісти про те, чому в одному з матчів видалив хорватського гравця лише за третю жовту картку.

Важко сказати, чи стане прийдешній чемпіонат світу в ПАР театром суддівських помилок і курйозів, або ж все пройде в кращих традиціях fair play (чесної гри). Час покаже.

Ми часто лаємо суддів, дивлячись, як вони виносять рішення не на користь нашої улюбленої команди. Часто переходимо в своїх думках і словах на особистості, ображаючи помилились арбітрів. І все це досить легко з'ясовні емоції, яких по можливості краще було б уникати, адже судді - це звичайні люди, які просто вибрали важку професію.