Гра в шахи
- Е2-Е4, - Президент, висунувши вперед пішака, запитально подивився на Прем'єр-міністра. - Як, нормально?
- Сильний хід, - задумався Прем'єр. - Де вивчав стратегію?
- У школі. Градоначальника столичного будемо знімати чи як?
- Поки чи як, - Прем'єр-міністр висунув у бій коня. - А ти чому білими граєш?
- Так ви ж самі так вирішили, - відповів Президент. - Цю партію я білими, потім поміняємося.
- А-а. Пам'ятаю, пам'ятаю, - посміхнувся Прем'єр. - А раптом ти виграєш і відмовишся далі грати?
Президент відразу ж висунув ферзя під копита коня Прем'єр-міністра.
- Мудро, - втомлено сказав Прем'єр, - кушая королеву супротивника. Навіщо в ралі з Президентом окраїнним їдеш? Автомобілі, літаки і підводні човни - це моє. Забув?
- Ніяк ні, - відповів Президент, з тугою дивлячись, як у нього з дошки зникають слони і тури. - Прекрасно пам'ятаю. А також не моє - коні, тигри, гімнастки і гроші.
- Ось, ось, - посміхнувся Прем'єр-міністр, замикаючи короля супротивника в кут. - Пропоную нічию.
- Як скажіть, - погодився Президент. - Може, все-таки знімемо градоначальника? Він вчора у мене в «дурня» на роздягання виграв.
- Ну, так не грав би, - задумався Прем'єр-міністр. - Ти ж взагалі у нас Верховний Головнокомандувач. Знімай, кого хочеш. Тільки спочатку у мене хоч одну партію виграй.
Мат!
