» » Що ми знаємо про Ліверпулі і як готувалася солянка по-ліверпульської?

Що ми знаємо про Ліверпулі і як готувалася солянка по-ліверпульської?

Фото - Що ми знаємо про Ліверпулі і як готувалася солянка по-ліверпульської?

У нинішньому році цьому знаменитому англійському місту виповнюється 800 років. День народження святкуватиметься в серпні. Втім, ювілейні настрої панують тут з самого початку року. Все-таки вісім століть - не жарт! Є, звичайно, міста і з більш поважним віком. Наприклад, Дамаск, Рим або Єреван, у порівнянні з якими Ліверпуль - поки підліток. Але все ж і у нього є своя гідна історія.

Місто було засноване в 1207 році за указом короля Іоанна Безземельного. Правда, деякі історики стверджують, що поселення тут було і раніше. І називалося воно Ліверпул (Liuerpul), що означало «каламутний водоймище». Ще один етимологічний варіант - elverpool, тобто «водойма з вуграми». У всякому разі, вважається, що ще в 432-му році перед відплиттям до Ірландії в Ліверпулі зупинявся Святий Патрік. А в серпні 1207 король Іоанн підписав хартію, наказує створення в цьому місці нового селища (borough) і запрошує поселенців обґрунтовуватися там.

Стартувавши невеликим рибальським селищем у гирлі річки Мерсі, біля її впадіння в Ірландське море, Ліверпуль поступово розрісся і став другим - після Лондона - містом Британської імперії. Монарх був зацікавлений в закладці поселення саме тут тому, що звідси, з північно-східного узбережжя, було найзручніше відпливати до Ірландії. Не в останню чергу - відправляти туди війська. З цією метою Іоанн почав зводити тут замок-остаточно будівництво завершилося тільки в 1237 році, через багато років після його смерті. (За примхою долі, нині тут проходить Замкова вулиця - Castle Street). Замок простояв більше чотирьохсот років, частково постраждав під час громадянської війни в середині XVII століття, а потім його взагалі знесли і побудували на цьому місці собор Св. Георгія. У 1902 р поруч із собором спорудили пам'ятник королеві Вікторії.

Промислова революція, що розгорнулася у Великобританії в XVII столітті, наклала свій відбиток і на Ліверпуль. Після будівництва першого в Англії відкритого портового дока в 1715 році місто перетворилося на «головні ворота» імперії. З урахуванням розвитку американських колоній, порт на західному узбережжі став важливим перевалочним пунктом для емігрантів і работоргівців. Так, в XVIII столітті місто контролював близько 80% британської і більше 40% світової работоргівлі: звідси до Америки було переправлено, за деякими даними, близько 10 мільйонів рабів. У США, Канаду, Австралію, Нову Зеландію з Ліверпуля відплило більше 9 мільйонів чоловік.

До кінця XIX в. чисельність населення Ліверпуля досягла вже 600 тисяч чоловік. Особливо швидкими темпами населення почало зростати, коли в 1840-і сюди стали стікатися десятки тисяч ірландців: вони рятувалися від обрушився на їх край «Великого голоду». Тут торгували по-крупному - цукром, бавовною, рабами, а коли тут стали відкриватися страхові компанії - і страховими полісами. Сюди стікалися люди не лише з усієї Великобританії, але і з континенту. Місто стало домінувати у торгівлі з Новим Світом.

Правда, в XX столітті розвиток застопорилося. Що неминуче позначилося і на чисельності населення. Так, за переписом 1931 (напередодні Великої депресії), тут проживало понад 855 тис. За даними перепису 1961 - вже 610 тис., А за даними перепису 2001 - і зовсім 440 тис. Великі витрати потрібні на відновлення важких втрат , які завдали німецькі бомбардування під час другої світової війни. Напевно, саме в ті роки народився «лобскауз». Його придумали тутешні портові робітники, які, на відміну від торгували і музикувати джентльменів, жили важко і харчувалися погано. У їх меню переважало вищеназване вариво - в каструлі змішували і варили все, що бог послав ... Виходила свого роду солянка збірна з-ліверпульської. Звідси походить і прізвисько жителів Ліверпуля - «скаузери». Таку ж назву отримав і догану ліверпульців: далекий від класичного вимови, дуже він нагадує таку солянку. Взяти хоча б «журавлинний соус» (Cranberry sauce), як спочатку вимовляв словосполучення «суничні поляни» (Strawberry fields), що дало назву однойменній пісні, один з найзнаменитіших ліверпульців - заспівувач «The Beatles» Джон Леннон.

Солянки солянками, а й мистецтвом славен місто на Мерсі. В ряду таких пам'яток виділяються, зокрема, Ліверпульське філармонійне товариство, концертний зал George's Hall (який високо оцінила королева Вікторія). Що відзначає в нинішньому році своє 120-річчя найбільша в Британії провінційна картинна галерея The Walker Art Gallery, відкрита на гроші пивовара сера Ендрю Уолкера. Найбільший у Великобританії і в світі собор Англіканської церкви - «Liverpool Cathedral». І ще багато чого.

Неоціненний внесок Ліверпуля в розвиток молодіжної культури. Тут народився знаменитий музичний стиль «Мерсі саунд». Не випадково місто носить титул «світової столиці поп-музики»: з 1953 року більше п'ятдесяти створених тут пісень піднімалися на перші місця в хіт-парадах. Цей факт зафіксований у Книзі рекордів Гіннесса. Не кажучи вже про перевернула весь світ четвірці - Джона Леннона, Пола Маккартні, Джорджа Харрісона і Рінго Старра. Ось вже де благодать для паломників-бітломанів! Тут все буквально дихає «бітлівський» духом - від клубу «Каверн» і вулиці Пенні Лейн до музею «Історія Бітлз». Якщо доведеться потрапити в ті краї - застрягну там надовго ... Правда, є в моєму активі відвідування Сентрал-парку в Нью-Йорку, де в грудні 1980-го був смертельно поранений Леннон, а також клубу «The Beatles» в Тбілісі. The Beatles Story. Відвідання цього музею обов'язково для кожного бітломана. Однак без наочного прилучення до витоків - якось не то все-таки.

Взагалі-то Ліверпуля сьогодні у світі цілих сім: крім британського, таку ж назву носять три міста в Сполучених Штатах і по одному - в Австралії, Канаді та Коста-Ріці. З одним із них, австралійським (штат Новий Південний Уельс) «справжній» Ліверпуль є побратимом. Такі ж зв'язки підтримуються з німецьким Кельном, столицею Ірландії - Дубліні, голландському Роттердамі, китайським Шанхаєм, української Одесою і нікарагуанським Коринто.

Відомий Ліверпуль і тим, що в 1911-1912 роках тут жив Гітлер. Але не той, про який ви подумали, а його єдинокровний брат, Алоїз Гітлер-молодший. Тут у нього народився син Вільям Патрік. Подейкують, що в ті роки Адольф навідувався до родича в Ліверпуль і не раз заглядав в паб «Post House» на Камберленд-стріт. Але це, напевно, все-таки чутки. А ви як думаєте?


Увага, тільки СЬОГОДНІ!