Мат - невід'ємна частина російської мови?

«Переклад» мату на нормальний російську мову, що отримав в Інтернеті назву «Правила російської мови, застосовувані на виробництві», викликали широкий резонанс в середовищі блогерів. Багато користувачів розтиражували його як особливо смішний, суперпрікольний.

Інші мови світу теж містять ненормативну лексику, але тільки в російській вважається особливою доблестю використовувати її не тільки в професійній діяльності, а буквально всюди.

Давайте уявимо собі день з життя іноземця в Росії. Зніжений побутом, він не їздить в метро. Взагалі-то, в метро правила російської мови, використовувані на виробництві, люди майже і не застосовують, оскільки швидко біжать у справах, на роботу, з роботи - лаятися ніколи. Чути лише зрідка мляву словесну розминку спросоння.

Їде наш персонаж на ділові переговори, швидше за все, в автомобілі, не перетинаючись з особливо талановитої в області мата частиною російського суспільства. Так, обізвуть його пішоходи по дорозі пару раз крокодилом беспонтово або профурой сінебатюшной, так у нас це комплімент.

«Джентельменский набір» ділових переговорів у Росії

Підходячи до кабінету переговорів, пунктуальний іноземець цілком може застати кінець планерки і тут вперше почути правила російської мови, застосовувані на виробництві. Він абсолютно не в змозі буде зрозуміти, що означають істеричні вигуки в стилі «Бистронь!», «Гдебля?», «Шозанах!», «Нетбабланах!». Заключний акорд «Нувсёбля!» Може здатися йому передсмертним вигуком папуаса в момент принесення його в жертву.

Начальницька особистість, яка живе за принципом «Я начальник, всі інші недоумки», насилу підбираючи слова без мата, керуючи процесом, судорожно намагається дотримуватися правила російської мови.

Такі дрібниці, як чхання без хусток і серветок на співрозмовника, вручення візитки після переговорів (якщо дати раніше, нею цілком можуть в зубах поколупати або «кофе» перешкодити), похмуро поставлена з ранку пляшка горілки, гасіння сигарет про тильну сторону столу, іноземця вже не дивують і не засмучують. А ось виведена заздалегідь на монітор комп'ютера розумна стаття з незрозумілими графіками - російське ноу-хау - жодному іноземцю незрозуміла.

При цьому приїхали до нас працювати (і нам же платити податки!) «Фудзіяма і іносранцев» ми зустрічаємо правилами російської мови у супроводі нашої національної іронічною усмішки - мовляв, знай наших!

...Що ж ми за варвари, бабусю нашу в тридцять три стежка, табуированную вздовж і впоперек, з присвистом і вперехлест через семантичний розбір, через сім евфемізмів в тлумачний словник!

Тим часом, як пишуть на форумах, «Це звичайний нашу мову, на якому ми базар».

Учасники дискусій про користь і шкоду мата аргументують неминучість його використання тим, що важко, коли тримаєш КПП від газону, а напарника поруч немає, на всю горлянку крикнути культурне: «Коля! Ну куди ж ти не вчасно відлучився з робочого місця, йди швидше сюди, будь ласка! »

Однак при бажанні замінити мат літературними зворотами все-таки можна. Є чоловіки, які мат не вживають взагалі, тобто ті, які не використовують його в сім'ї. Проте в чоловічому колективі, особливо на виробництві, подразумевающем важка фізична праця (ось де виявляється російський колективізм!), Не прийнято бути індивідуальністю, потрібно бути в дошку своїм і для повного взаєморозуміння лаятися матом.

Сьогодні і фемінізм по-російськи виражається в тому, що молоді жінки (а за ними слідом і дівчатка) без мату не обходяться. Якби наш уявний іноземець йшов слідом за компанією російської молоді, то він ні слова б не зрозумів з того набору семиповерхового художнього мату, на якому вони спілкуються. Скоро їх діти стануть говорити: «Мамо, епт, купи морозиво, нах!» А потім постаріле покоління молодих буде вражатися цинізмом і потоку мату своїх вже дорослих дітей. А вчителі хто?

Чи молилася ти на ніч, ... здемона?

Сьогодні і по телебаченню вважається нормальним давати в ефір ледве прикритий «пищалками» мат. Це вже звичайна справа, навіть більше того - звичне! Суспільство в частині легалізації мату розвивається з російським розмахом! Мало нам телебачення, так культура теж туди. Мат прийшов в театр і кіно.

Режисери пояснюють свої «шедеври» необхідністю оптимального вирішення творчих завдань, прекрасно знаючи, що роблять це на потребу публіці, в глибині душі ні в гріш її не ставлячи до. Але треба ж вигідно продавати свої творіння ...

Всім відома формула про Піпл і про те, що, якщо він хаває, то йому згодують все. Хоче мату - отримає мат. Тільки навіщо тоді народові режисери? Народ і без них вміє матюкатися.

«Шагане ти моя, Шагане», або вірші XXI століття

Вірші пишуться відповідно до норм часу.

У жовтні природа плаче,

Про втрачену порі:

Всі «хреначіт» і «хреначіт»

Частий дощик на дворі.

(Юрій Орлов, Іваново)

А діти наші напевно напишуть такі вірші.

«Хренотень ти моя, хренотень ...»

Як разом нам з тобою дихалося,

Давно так щасливий не був я.

«Якого ...» - ти сказала.

У відповідь я сказав: «Ні ...»

В очах твоїх як у морі тонеш,

Ти пахнеш, як в саду бузок ...

«Іди ти нах, чого ти гониш!»

Ось прив'язалася всяка хрень!

І на закінчення

...На будівництві церкви святий отець працював разом з бригадою, її бригадир користувався російською мовою тільки для того, щоб зв'язати слова матюки. Батюшка намагався їх урезонити, але марно.

Можете собі уявити, як затихли всі працівники на будівництві в очікуванні, коли поп звезданул-таки собі по пальцях молотком. А він, трясучи рукою, все примовляв: «Ах ти, Господи, як боляче-то!» - І посміхався крізь проступили від болю сльози. Бригадир його заповажав, при ньому більше не матюкався, та й інших обсмикував.

Людина може поділитися тільки тим, що у нього є. Так що ж є у нас? Чим ми ділимося зі світом?