» » Що робити, якщо вдома завівся кіт?

Що робити, якщо вдома завівся кіт?

Фото - Що робити, якщо вдома завівся кіт?

Кажуть, коти самі знаходять собі господарів: Немов якась невидима срібна нитка веде їх по життю - бездомних і «потеряшек», породистих і не дуже, дорослих і навіть маленьких - туди, де можна знайти щось хороше. Хотілося б, щоб всі нужденні так знаходили тепло і турботу.

Одного ранку почула, що десь у під'їзді нявкає кіт. Завжди переживаю: чийсь або нічий? Завжди подумки бажаю, щоб комусь він був потрібен. На-бажала! Плентаюся додому ввечері - вибігає диво! І звідки ж ти знав-О, що я прийду? І ось, ти сидів-О під сходами весь день, як ніби відчуваючи, що нікуди йти не треба?

Я сама ще не знала, що робити, а пухнастик, попри явно бездомний статус, знав: мабуть, щоб не наврочити, він зовсім не поводився як голодний, зневірений кіт. Як я пізніше зовсім випадково дізналася, того дня сусіди вже брали його додому, показати доньці. Показали і ... виставили назад під сходи. Але й після цього він не пішов.

...Пухнастик граціозно походжав, терся об кути, показуючи, який він гарний. Я подумала, що треба його погодувати, і покликала за собою. У ліфт він лише обережно заглянув, і ми стали повільно підніматися по сходах. Кот (десь я вже відчувала, що це - кіт, або мені так хотілося) зупинявся і терся - він явно не хотів нав'язуватися і чекав, щоб його звали ще.

Нарешті, ми дійшли. Кот заглянув у двері, його знову покликали, він увійшов. Я знайшла сосиску, поклала на підлогу, сіла поруч. Нюхнувши сосиску, котик озирнувся, зрозумів, і стрибнув мені прямо на коліна! Якесь шосте відчуття підказало, що котик вже нікуди не піде. Хоча я й гадки не мала, що робити: до цього коти були тільки в селі.

Тримати дорослого кота в квартирі виявилося набагато простіше, ніж я думала: все, що потрібно, це лоток (іноді наповнювач, але «ми» обійшлися) і мисочка з кормом і водою. А коли мій пухнастик ще й навчився «ходити» в унітаз, я остаточно переконалася, що він - справді чудо.

Кота бажано показати ветеринару. Зазвичай після вулиці йому потрібно дати глистогінний і обробити від бліх (краплі від бліх є в будь-якому кіоску зоотоварів).

Коли заводять маленького кошеня, він сприймає турботу як щось само собою належне: він не знає, що буває й по-іншому. Дорослі коти і кішки, побувавши на вулиці, здатні на величезну подяку тим, хто їх прихистить і полюбить.

На відміну від кошеняти, якого ще треба вчити, як себе вести, дорослий кіт і сам знає, що ходити в туалет, приміром, потрібно акуратно, не залишаючи навіть запаху. В умовах квартири він сам буде шукати, де краще. Можна ставити лоток в те місце, яке обрав кіт, і поступово рухати туди, куди треба. Найчастіше коту показують його туалет (Переносять кошака туди, піймавши потрібний момент). Знайти поради нескладно.

Головне, не здумайте тикати кота мордою, як радили по-старому: кіт по натурі навмисне не паскудить, просто він не знає, як це робиться в незвичній обстановці. До того ж для кота це - стрес, і потрібно, навпаки, допомогти йому адаптуватися. Читала колись історію про те, що терпінням до лотка привчили навіть 8-річного вуличного кота.

У будь-якому випадку, навіть якщо кіт справив нужду, де не треба, зовсім не означає, що його є за що лаяти. Одного разу тато забув і закрив на день двері в туалет, а коли пізніше дивився телевізор, кіт якось дивно крутився - бігав туди-назад, явно хотів привернути увагу. Виявилося, кіт сходив по великому в кутку, за телевізором, і показував: мовляв, там - непорядок, треба прибрати.

Взагалі, Барсик (так ми назвали свого пухнастиків) переконав, що заводити дорослого кота ще краще, ніж кошеня. Навіть не знаю, чим пояснити, але стереотип «беруть кошеням» просто зник. Молоді коти, до 4-5 років, грають деколи не менше кошенят. Пригадую, як родичі по телефону нили: от, якби кошеня, але особисте знайомство змінило все.

І навіть не хочеться думати, що в той день під сходами він міг не дочекатися! Хіба ви не вибігти мені сміливо назустріч, заявляючи: я тут! Я найкращий кіт на світі.

Деякі кішки й коти люблять вулицю і гуляють, навіть живучи в квартирі. Це питання, звичайно, вирішувати самим господарям. Тобто разом з кішкою. Барсик зараз живе в селі, він любить гуляти ночами. У квартирі вночі у вікна дряпався, що і спонукало подумати, як все влаштувати.

Незважаючи на це, він - абсолютно цивілізований кіт: якщо вночі вдома, то спить з кимось на ліжку, намагається лягти на покривало, а не прямо на білизну. Мишей не ловить, дітей та їх «ласки» терпить. Із задоволенням приходить посидіти-поспати на колінах. А коли хтось працює в городі, просто по п'ятах ходить, за компанію, зовсім як песик (тільки вигулювати не треба).

Дуже прив'язаний до тих, хто його любить і піклується про нього. Хоча коти і стримані в прояві емоцій, але коли хтось відсутній - видно, що сумує, шукає. І радіє, коли приїжджають. Іноді думаю: це природою так закладено або спрацьовує факт, що він був колись на вулиці, а ми його прихистили і полюбили? Як ви думаєте?

Як бонус до всього виявилося, що довга пухнаста шерсть нашого кота дуже мало линяє, набагато менше в порівнянні зі звичайними короткошерстих котами. Пізніше, читаючи про різні породи, зрозуміла, що напевно це - від сибірської породи, з якою у Барсика дуже багато спільного. Доглядати за такою шерстю практично не треба. Зізнаюся, взагалі кота жодного разу не купали і не розчісували: він би і не дозволив. Він сам за собою доглядає.

Наостанок: якщо вам колись назустріч вибіжить пухнасте диво, придивіться: може, щось вело його саме до вас? А ще - за теперішніх часів - пухнастиків можна запросто зустріти і в Інтернеті.


Увага, тільки СЬОГОДНІ!