Мініатюра "Грайливість"

Грайливість

Працюю на дачі. На плече села світла в горошок метелик. Я помилувалася красунею і змахнула її з плеча. Тільки нахилилася над грядкою, вона тут як тут. Лоскоче мені руку. Я знову зігнала її. І так повторювалося доти, поки я не пішла в будиночок обідати.

Після обіду вирішила позасмагати. Ледве вляглася на сонечку, моя знайома тут же вмостилася на лобі. Зігнала. Тільки заспокоїлася, метелик лоскоче ногу. Зігнала, а сама спостерігаю за нею. Вона сіла на дерево так, щоб мене бачити і рівно настільки, наскільки була недосяжна. Дочекалася, коли я затихла, і знову - до мене. Спокою ця пустунка не дала. Я встала і хотіла прогнати її з дерева. Але метелик сиділа досить високо і навіть не реагувала на мої помахи руками. Я лягла - і знову все повторилося. Ця вредина, як ніби знущалася наді мною. Тоді я взяла палицю і стала махати нею, зганяючи з дерева. Вона відлетіла і села ще вище, точно розрахувавши - її не дістануть.

Я здалася - пішла в будиночок, переодяглася і пішла додому. Ця ж резвушка, перепурхуючи з дерева на дерево, з кущика на кущик проводжала мене досить довго. Мабуть, їй не вистачало розваг. Але мені-то від цього не легше ...