» » Як знешкодити наркомана - грабіжника при нальоті на магазин?

Як знешкодити наркомана - грабіжника при нальоті на магазин?

Фото - Як знешкодити наркомана - грабіжника при нальоті на магазин?

Сеню Воронцова, на прізвисько Шприц, відвідав расколбас. Це й не дивно, адже дози зараз, на ранок, у нього не було. Він вже п'ять хвилин, як вмився, і півгодини, як прокинувся. А дурний організм починав вимагати своє - нову дозу наркоти. З'явилася пітливість, метушливість, тремтіння кінцівок, яке по - науковому називається тремор, головний біль та інші неприємні симптоми. Отже, расколбас розвивався. Хлопець знав, що грошей в будинку немає. Все, що можна закласти - закладено, продати - продано, вкрасти - вкрадено. Він понишпорив по своїх штанів і сорочці, витягнув на світ пару пом'ятих червінців, презерватив, пачку «Беломора». Потім він так само досліджував жіночі речі, що лежать на стільці. Грошей не було. Він присів на край ліжка, подивився на ступню з нафарбованими нігтями і раптом різко схопив цю ступню і рвонув на себе. Пролунав жіночий крик, що не дивно: ступня належала молодий дівиці.

-Торчіліха! - Прогримів Шприц, - у тебе є, де гроші взяти? Доза потрібна!

Торчіліха перестала кричати, з ненавистю подивилася на збудив її.

-Ти, урод довбали, боляче! Хто так будить сплячу жінку?

-Гроші давай, дама стирчить! - Зажадав кавалер.

-Та звідки гроші-то у мене? І це ти мене, даму, просиш! Вчора все пішло на дозу і пиво. Я ж з баригами розплачувалася, забув? Ти ж мужик, іди, займи у кого-небудь. А то расколбас не за горами.

Воронцов став набирати телефонні номери. Всюди отримував відмову, навіть його дилер відмовив у кредиті - мовляв, твій кредит вичерпано. Стан організму і психіки погіршувався. Хлопець рішуче встав і попрямував до сусіда. Двері відчинив бадьорий дідок. У зовнішньому вигляді дідка відчувалася колишня фізична сила. Воронцов уже відкрив рот, щоб почати свою промову, як дідусь його різко осік:

-Грошей не дам, і не проси! Скільки можна у старого займати? Я, що тобі, підпільний Корейко? Гроші адже знову на твій кайф, а твоя маманя мені строго настрого заборонила видавати тобі готівкові грошові кошти. Так, що йди, не маячила перед очима.

-Ну, останній раз прошу, дідусю, - зробив м'яким голос прохач, - самий останній раз.

-Ні, ні, не отримаєш. У тебе, що, вакуум в казанку? Ні, не дам!

-Навіщо обзиваєшся, - ледве стримувався Шприц, - дай грошей!

Дід голосно сказав: «Ні!», І закрив двері. Хлопець залишився ні з чим. Зі злості він крикнув у щілину між дверима і косяком:

-Що б ти впав і довбешку собі розбив, жадібний старий шкарбун!

Дід у відповідь послав візитера за відомою адресою.

Шприц запитав у девахи, коли повернувся:

-Слухай, Торчіліха, а що таке вакуум?

-Ну, не знаю. Новий сорт кайфу, напевно. А він у тебе є, что-ли? Давай, спробуємо.

Хлопець махнув рукою. Він увімкнув телевізор, але стан його погіршувався. Якийсь час він дивився фільм, потім застогнала Торчіліха. Їм обом ставало гірше. Через півгодини Шприц рішуче встав, відібрав у Торчіліхі її панчоху. Він підійшов до дзеркала і натягнув на голову цей панчоху. Виріб Торчіліхі було явно не першої свіжості, хлопець вирізав дірки для очей і став чхати. Де в цих панчохах лазила дівиця - було невідомо, але чхати від цього предмета жіночого гардеробу хотілося постійно. Сунувши панчіх з очницями в кишеню, наркоман дістав з антресолей коробку, вийняв звідти чорний пістолет - це був пугач, дуже схожий на справжню зброю. Патрон один був у запасі. Справу можна було починати.

-Всім стояти на місці! - Кричав на весь магазин людина в панчосі на голові і розмахував зброєю, - Усіх повбиваю! Це пограбування! Гроші з каси - мені! Хто ворухнеться - вб'ю!

Ніхто і не ворушився. У цей ранковий час в магазині з відвідувачів було чотири бабусі, один дідусь і одна школярка років десяти, яка якраз купувала жуйку і банку фанти. Чоловік з панчохою на голові підбіг до каси і простягнув пакет. Касирка застигла в жаху від такого видовища. Тут Фантомас натиснув на курок, і гучний гуркіт пролунав у торговельному залі.

-Давай! - Закричав грабіжник.

Касирка жваво відкрила касу. Нальотчик сам вигріб з неї всі. Був початок дня, і все, що виявилося в касі - це тисяча триста шістьдесят рублів плюс дрібниця.

-Це все ?!

-Так ранок, немає ще покупців, - стала виправдовуватися касирка.

Шприц, а грабіжником був він, подумав і підбіг до бабусь:

-А ну, давайте гаманці, а то грохну всіх!

Бабусі розкривали свої маленькі кошелечкі і діставали всі їх вміст - сто, сто п'ятдесят, остання бабуся вийняла двісті рублів - всі її гроші.

-І ти давай! - Крикнув він школярці. Та дістала з кишеньки складені п'ятдесят рублів. Залишився дідусь. У цей момент, мабуть на шум пугача, з підсобки виліз вантажник.

-Гроші давай, уб'ю! - Направив на вантажника пістолет нальотчик.

Вантажник розвів руками, поліз за пазуху і витягнув на світ четвертинку горілки і, як найдорожче, простягнув її людині з пістолетом.

-Ах, - відмахнувся той і підійшов до діда, який завмер біля полиць з консервами. Шприц глянув на діда і впізнав свого сусіда.

-Ага, ти! - Зашипів Шприц крізь панчіх, - Жени гроші!

Дідусю не впізнав сусіда, адже на голові сусіда був натягнутий панчоху.

-Що ж ти строків грабуєш, - став, було соромити дедуля грабіжника. Але той вирвав з рук гаманець і швидко побіг до виходу. Торговий зал був невеликий і Воронцов швидко досяг виходу. Він уже відкривав двері на вулицю, але потім вирішив крикнути всім, як в американських бойовиках: «Усім лежати десять хвилин на підлозі! А то вб'ю! ». Він уже повернувся обличчям до каси і готовий був крикнути це голлівудське залякування, але крикнути цього не встиг. Він тільки побачив щось, що летить йому в голову, і це щось крутилося в повітрі.

Шприц спробував розліпити очі. Одне око зовсім не бачив, інший дещо розрізняв. Він лежав на підлозі, потім замукав, підняв корпус і озирнувся. Він побачив людей у міліцейській формі, руки його були скуті в наручники. Башка страшенно боліла. Він подивився праворуч і одним оком побачив, як міліціонер потискує руку дідуся. Він дізнався цього дідуся - свого сусіда. Сусід теж звернув увагу на те, що хлопець подав ознаки життя, посміхнувся, сказав міліціонерові: «Я на секундочку», і схилився над грабіжником. Дивлячись йому в незалепленний пластиром очей, зашипів:

-Ти ось бажав мені зранку довбешку розбити, а у кого вона розбита і перев'язана? У тебе! Діда, тобто мене, ти пограбував. Не знаю вже, стежив ти за мною, або випадково ми в цьому магазині зійшлися, але гроші мені повернули. Це я тебе знешкодив. Знаєш, яка кликуха у тебе в тюрмі буде? А я знаю - Паста! А знаєш чому? Тому, що це я тобі в голову кинув залізну консерву під назвою «Томатна паста». Я ж адже минулого медалі мав зі штовхання ядра. І рідко промахувався. Як тобі панчіх зняли з закривавленою голови, так я тебе і дізнався. Ну, гаразд, Прощавай, чи що сусід, і надовго, я думаю. Я тебе вже наврядчи дочекаюся з в'язниці. Але пам'ятай: це я, так би мовити, твій томатний спонсор, можна сказати в прямому і в переносному сенсі.

;