» » Неправовий закон: що це таке?

Неправовий закон: що це таке?

Фото - Неправовий закон: що це таке?

Після того, як древній людина навчилася мислити і писати, він почав складати правила свого буття. Іноді виходило дуже навіть непогано: згадаймо десять заповідей. З часом закони множилися, часом вступали в протиріччя зі здоровим глуздом, а частенько використовувалися для того, щоб виправдати вседозволеність можновладців. Так виникли неправові закони. Ще Карл Маркс зазначав, що за допомогою закону можна узаконити найстрашніше беззаконня.

Неправові закони плодяться і понині. Право і закон - це ж не одне і те ж. Юристи добре знають, що закон, навіть прийнятий належним суб'єктом та в належній процедурної формі, може не мати правового змісту і виражати політичне свавілля. Взагалі кажучи, неправовими прийнято вважати ті норми, які порушують принципи рівності і свободи всіх людей.

У сьогоднішній Росії одним з прикладів неправового закону є, мабуть, Кодекс про адміністративні правопорушення (КоАП РФ). Досить згадати його положення (глава 12), що регламентують переваги в русі або вимога про повну відсутність алкоголю в крові у водіїв. Право позачергового проїзду було розумним в середні віки, коли на вузьких вуличках європейських міст озброєний лицар не міг роз'їхатися з ким-небудь ще. Час феодалів кануло в лету- вулиці сучасних міст стали широченними. Однак російські чиновники і понині пишаються феодальними привілеями, обладнавши свої автомобілі мигалками і спецсигналами, а КоАП РФ їхні привілеї узаконює.

Що ж стосується абсолютної відсутності алкоголю в крові у водіїв, то авторам цього нововведення не завадило б заглянути в підручник з нормальної фізіології, а вже потім займатися законотворчістю в цій галузі. А так - просто показали своє невігластво. В результаті виникла норма, повністю ігнорує особливості організму людини.

Як відрізнити правовий закон від неправового? Точних критеріїв немає. Але існує наступний підхід: чим більше людей задоволено змістом того чи іншого закону, тим більше підстав вважати такий закон правовим. Якщо закон відповідає інтересам суспільства, то він правової для суспільства на даному етапі розвитку. З чого, втім, випливає висновок, що на якомусь новому етапі розвитку цей же закон може трансформуватися в неправовий. Яке суспільство, такі і його уявлення про справедливість.

Інша проблема полягає в тому, що діючі закони підлягають безумовному виконанню. А значить, повинен виконуватися і неправовий закон. Як вирішити цю колізію? Реальний шлях тільки один: скасування будь-якого неправового закону. Саме цим і повинен займатися Конституційний суд за заявами зацікавлених громадян. Якщо закон не відповідає конституції, то він повинен бути визнаний неправовим і скасований.

У той же час і конституція як основний закон не є панацеєю. Важливо, що в ній написано, але ще важливіше, хто і як гарантує її виконання. Адже і Сократа засудили до смерті в демократичних Афінах зовні цілком законно - це зробили 500 членів ареопагу. Просто не було тоді норм про свободу слова, про свободу совісті та заборони смертної кари. За 400 років до нашої ери Сократ був засуджений до смерті і прийняв отруту цикути за «Поклоніння новим божествам» і «Розбещення молоді». А зараз? Та тепер в подібних діяннях можна звинуватити практично кожного, хто служить, наприклад, в Останкіно. І ніякого отрути цикути ...

І все-таки, що таке право? Одні кажуть, що право - це система норм. Інші йдуть далі і вважають, що право - це зведення якихось справедливих ідей, реалізованих в суспільних відносинах і отримали нормативне закріплення. І тоді виходить, що право істотно уже, чим сукупність законів, оскільки не всі нинішні закони є справедливими. Деякі закони курйозні і викликають лише посмішку. Десь забороняється ловити рибу, сидячи на Лошади- десь вважається злочинним спати, не знявши черевики. Та й у Росії ніхто ще не відміняв петровського указу - доносити про усякому, хто зачинившись пише.

А особисто мені найбільше подобається старовинна норма з американського штату Техас, яка говорить: особа, яка збирається порушити закон, повинна письмово або усно попередити жертву про майбутній порушенні не менш ніж за 24 години. Досі не можу зрозуміти, правова це норма чи ні. Але ж навіть Бог нікого не карає, не попередивши заздалегідь.