» » Забезпечувальні заходи: види, умови прийняття, судова практика

Забезпечувальні заходи: види, умови прийняття, судова практика

Фото - Забезпечувальні заходи: види, умови прийняття, судова практика

Адвокат Мєлков Олексій Валерійович

Забезпечувальні заходи: види, умови прийняття, судова практика

Якби на дворі зараз був 16-е століття, ви жили в Англії і були боржником, не повернули борг, вам би довелося сидіти вдома, бо будь-який крок за поріг загрожував би негайним арештом. У наш час «посадити за грати» за неповернення боргу практично неможливо: цивільні та процесуальні правовідносини подібної міри забезпечення не містять, а на кримінальні діяння вирішується лише незначний відсоток боржників, хоча ідея використання боргових ям і раніше періодично витає в повітрі.

На практиці ж для забезпечення зобов'язань доводиться уважно стежити за майном боржника, щоб не допустити його продажу, інакше виконавчий лист виявиться всього лише папірцем, а витрачений на судове провадження час - марним. Допомогу в цій справі можуть надати забезпечувальні заходи, що вживаються з дозволу суду. Процес прийняття забезпечувальних заходів має наступні стадії:

1. Визначаються ідентифікуючі ознаки майна (його найменування, місце розташування, марка, дата реєстрації і т. П.). Судовій практиці відомі прецеденти, коли точних даних про майно не було, а тому заявлялося вимога про арешт всього належного боржнику майна в межах суми вимог за позовом. І така вимога задовольнялося.

2. Здійснюється пошук доказів відсутності у боржника іншого майна, відведення майна та інші обставини, що свідчать про те, що судове рішення без забезпечувальних заходів виконано не буде.

3. Готується заява про використання забезпечувальних заходів. Така заява може бути прийнято судом від будь-якого учасника справи, а не тільки від позивача.

4. Заява передається до суду разом з позовом або вже в процесі розгляду справи (в арбітражний суд заяву може бути пред'явлено і до подачі позову в якості попередньої заходи).

5. Забезпечувальні заходи можливі на будь-якій стадії арбітражного процесу, включаючи апеляційну, касаційну, наглядову.

6.

Крейди Олексій Валерійович

«Забезпечувальні заходи: види, умови прийняття, судова практика»

7. Допускаючи забезпечення позову, суд може зажадати у позивача забезпечення можливих збитків відповідача.

8. Заява розглядається судом без виклику сторін.

9. Якщо суд заявлені заходи задовольняє, то слідом виноситься відповідна ухвала і видається виконавчий лист.

10. За забезпечувальних заходів починається виконавче провадження.

11. Після вступу в силу рішення суду, відмовляє в позові, відповідач має право пред'явити позивачеві вимогу про відшкодування збитків, завданих йому заходами щодо забезпечення позову, які були прийняті на прохання позивача. Аналогічні позови можуть пред'явити треті особи, майно яких було заарештовано помилково.

Виконавчі листи такого роду підлягають негайному виконанню (ст. 96 Арбітражно-процесуального кодексу, ст. 142 Цивільно-процесуального кодексу). Однак на практиці зустрічалися випадки, коли після передачі виконавчого листа приставу, через деякий час виявлялося, що майно приставом так і не заарештовано, т. К. Боржник надав складені раніше документи про відчуження майна третім особам або встиг розпорядитися ним іншим чином.

Відповідно до Цивільно-процесуальним кодексом (ст. Ст. 139-146) і Арбитражно-процесуальним кодексом (ст. Ст. 90-100) забезпечувальними заходами є:

• накладення арешту на майно, яке належить відповідачу і знаходиться у нього чи у третіх осіб. Наприклад, арешт квартири, машини, грошових коштів (включаючи ті, що знаходяться на банківських рахунках). Арешт передбачає відсутність можливості розпоряджатися даним майном. Арешт може бути накладено і на майно, закладене на користь інших осіб, що унеможливлює зміну договору застави, проте в разі продажу такого майна з торгів застава зберігається. Одночасно такий арешт порушує права заставодержателя, оскільки позбавляє його можливості стягнути і реалізувати предмет застави до зняття ареста;

• заборона відповідачу здійснювати конкретні дії, що стосуються предмета спору, т. Е. Прохальною частині позову. Наприклад, заборона може бути встановлений на скликання загальних зборів, якщо в позові

Крейди Олексій Валерійович

«Забезпечувальні заходи: види, умови прийняття, судова практика»

• оскаржується правомочність цього складу, або на передачу предмета третім особам, або на експлуатацію спірного майна;

• заборона іншим особам вчиняти конкретні дії, що мають відношення до предмету спору, включаючи заборону на передачу майна відповідачу або на виконання інших зобов'язань по відношенню до нього;

• призупинення реалізації майна, якщо був поданий відповідний позов про звільнення майна від ареста;

• призупинення стягнення за виконавчим документом, який боржник оспорює в судовому порядку.

Крім того, Арбитражно-процесуальний кодекс передбачає ще 2 забезпечувальні заходи. По-перше, покладання на відповідача обов'язок виконати певні дії для запобігання погіршення стану або псування спірного майна. По-друге, передача спірного майна позивачу або іншій особі на зберігання. Дана міра вельми актуальна щодо заставленого майна. Наприклад, при зверненні стягнення на автомобіль даний предмет застави логічно залишати на зберігання на стоянці держателя застави. Інакше автомобіль може бути проданий, переданий в ломбард, зданий на запчастини, і подальший його пошук буде або дуже утруднений, або просто неможливий.

Треба зауважити, що даний перелік є відкритим, і в разі необхідності заявник може просити вжити інших заходів щодо забезпечення позову. Крім того, суд може допустити кілька заходів щодо забезпечення одночасно.

В арбітражному процесі припустимі і попередні забезпечувальні заходи (ст. 99 Арбітражно-процесуального кодексу), метою яких є забезпечення майнових інтересів заявника до подачі позову.

Підстави для прийняття забезпечувальних заходів

Основна проблема застосування забезпечувальних заходів на практиці полягає в тому, що їх прийняття не є обов'язок суду - це його право. І раніше суди в більшості своїй відмовляли у прийнятті забезпечувальних заходів. Однією з причин тому є безризиковими відмови для судді, в той час як прийняття забезпечувальних заходів могло спричинити арешт не належить стороні майна, подачу скарги, скасування акту.

Крейди Олексій Валерійович

«Забезпечувальні заходи: види, умови прийняття, судова практика»

Згідно ст. 139 Цивільно-процесуального кодексу та ч. 2 ст. 90 Арбітражно-процесуального кодексу, забезпечувальні заходи можливі за таких умов:

• невжиття заходів ускладнює або робить неможливим виконання акту суду. Зокрема, факти відведення майна, відсутності іншого майна, придатного для стягнення, та інших недобросовісних дій відповідача вимагають доказательства;

• для запобігання заподіянню заявнику істотного збитку (умова дійсна тільки для арбітражного процесу) ;

• співмірність заходів і вимог (для її доказу може бути здійснена приблизна оцінка вартості підлягає арешту майна боржника).

Труднощі у виконанні судового акту або неможливість його виконання можуть бути викликані відсутністю у боржника майна, а також діями, спрямованими на зменшення обсягу майна.

Для запобігання заподіянню заявнику істотного збитку забезпечувальні заходи можуть застосовуватися з метою збереження поточного стану відносин між сторонами.

Сама процедура прийняття забезпечувальних заходів була роз'яснена в Постанові Пленуму ВАС №55 «Про застосування арбітражними судами забезпечувальних заходів» від 12.10.2006 р ВАМ наказав враховувати наступні моменти:

• розумність і обгрунтованість вимоги про застосування забезпечувальних заходів;

• ймовірність заподіяння істотної шкоди заявнику у разі неприйняття забезпечувальних заходів;

• дотримання балансу інтересів сторін;

• недопущення порушення інтересів третіх осіб, публічних інтересів.

Розглядаючи заяви про вжиття забезпечувальних заходів суду також повинен дати оцінку тому, наскільки конкретна забезпечувальна міра, истребуемая заявником, співвідноситься з предметом заявленої вимоги, наскільки співмірна йому і як саме вона зможе забезпечити реалізацію

Крейди Олексій Валерійович

«Забезпечувальні заходи: види, умови прийняття, судова практика»

фактичної мети забезпечувальних заходів, які обумовлені передбаченими ч. 2 ст. 90 Арбітражно-процесуального кодексу підставами.

Беручи до уваги, що забезпечувальні заходи використовуються тільки при їх обгрунтованості, арбітражний суд вважає заяву сторони про вжиття таких заходів обгрунтованим, якщо є докази, які підтверджують наявність хоча б одного обґрунтування, зазначеного в ч. 2 с. 90 Арбітражно-процесуального кодексу. При вжиття забезпечувальних світ суд видає виконавчий лист, а копії судового визначення в цей же або на наступний день направляються особам, відповідальним за виконання забезпечувальних заходів, а також в окремих випадках в державні та інші органи, які реєструють майно і права на нього.

Скасування забезпечувальних заходів

Згідно ч.1 ст. 97 Арбітражно-процесуального кодексу, забезпечення позову може бути скасовано арбітражним судом за клопотанням особи, яка приймає участь у справі. А відповідно до ч. 1 ст. 144 Цивільно-процесуального кодексу, ініціатором скасування забезпечення позову може бути сам суддя або суд, що займається розглядом саме цієї справи (Арбитражно-процесуальний кодекс дозволяє скасування забезпечення будь-якого арбітражного суду незалежно від того, чи займався він цією справою раніше чи ні).