» » Термін позовної давності: як продовжити трирічний рубіж?

Термін позовної давності: як продовжити трирічний рубіж?

Фото - Термін позовної давності: як продовжити трирічний рубіж?

Адвокат Мєлков Олексій Валерійович

Термін позовної давності: як продовжити трирічний рубіж?

Термін позовної давності по дебіторської або кредиторської заборгованості - один з найважливіших аспектів при веденні фінансових справ, адже, як відомо, будь-яка заборгованість з терміном позовної давності підлягає списанню. Причому списання має бути відображено в корпоративних документах: по дебіторської заборгованості - у складі позареалізаційних витрат відповідно до п. 2 стст. 265 і 266 Податкового кодексу, за кредиторською - у складі позареалізаційних витрат відповідно до п. 18 ст. 250 того ж Кодексу. І зробити це потрібно саме в той звітний період, коли підійшов до кінця термін позовної давності, в іншому випадку до компанії будуть застосовані штрафні санкції з боку податкових органів. Тому для будь-якого бізнесмена важливо вміти правильно розраховувати зазначений термін і не забувати його відстежувати.

Але розрахунок строку позовної давності має цілий ряд тонкощів, пов'язаних з можливістю його переривання, зупинення, початком нової течії. Крім того, іноді доводиться мати справу з виконанням зобов'язань по частинах і в різні терміни. Як бути в таких випадках? Якими правилами користуватися? Про це і поговоримо нижче.

Основи юридичної «математики»

Згідно ст. 195 Цивільного кодексу, під позовною давністю розуміється строк для захисту порушених прав особи, яка подала відповідний позов. У більшості випадків він становить 3 роки і починається від дня, коли особа повинна була дізнатися або дізналося про порушення своїх прав (п. П. 1 і 2 ст. 200 Цивільного кодексу). При цьому важливо розуміти, що в суперечках про перебіг строку позовної давності доводи новообраного (призначеного) керівника про те, що він дізнався про порушення прав очолюваного ним юридичної особи лише після свого обрання (призначення), не можуть бути підставою для коригування початкового моменту перебігу строку позовної давності або його переривання. Пояснюється це тим, що в даному випадку мова буде вестися не про захист прав керівника як фізичної особи, а про захист інтересів особи юридичної. Аналогічним чином розглядаються і ситуації, в яких задіяна ліквідаційна комісія.

Крейди Олексій Валерійович

«Термін позовної давності: як продовжити трирічний рубіж?»

Касаемо зобов'язань початок перебігу позовної давності визначається таким чином: якщо зобов'язання має певний термін виконання, то позовна давність обчислюється з моменту виконання. Якщо строк виконання зобов'язання заздалегідь не призначений або залежить від моменту запитання, позовна давність обчислюється з моменту, коли кредитор отримує право пред'явлення вимог про виконання зобов'язання. У тих випадках, коли має місце бути пільговий строк для виконання таких вимог, обчислення починається по завершенні зазначеного терміну.

Протягом терміну, визначеного конкретним часовим періодом, відраховується з наступного дня після календарної дати або події, що вказує на початок обчислення (ст. 191 Цивільного кодексу). Протягом строку давності, пов'язаного з порушенням одним з контрагентів умов про оплату послуг (робіт, товару) по частинах, в свою чергу, починається стосовно кожної з частин з дня, коли особа повинна була дізнатися чи дізналося про порушення своїх прав. При цьому термін позовної давності у справах про прострочені почасових платежах обчислюється окремо по кожному платежу. Як приклад наведемо ситуацію, що виникла між ТОВ «Сатурн» і ТОВ «Юпітер». У липні 2011 р 1-я компанія відвантажила товар на суму 100 тис. Руб. другий. При цьому було досягнуто згоди про оплату по частинах в розмірі 50 тис. Руб. кожна. Відповідні виплати повинні були бути зроблені 1 серпня і 1 вересня того ж року, однак ТОВ «Юпітер» гроші ні за першим, ні за другим зобов'язанням так і не переклав, внаслідок чого з 2 серпня 2011 почалося протягом строку позовної давності по першій частині боргу, а з 2 вересня 2011 року - по другий.

Треба зауважити, що в справах з термінами, обчислювальними роками, як дати закінчення прийнято брати відповідне число і місяць останнього року строку (ст. 192 Цивільного кодексу). При цьому при попаданні останнього дня строку на неробочий день днем закінчення визнається наступний найближчий робочий день. Наприклад, ТОВ «Гараж» продало товар ТОВ «Машина» в липні 2011 р і домовилося про твір оплати 1 серпня 2011, однак у зазначений термін гроші на рахунок компанії не надійшли. Значить, зі 2 серпня 2011 почався відлік 3-річного строку позовної давності, який закінчиться 2 серпня 2014 Але цей день

Крейди Олексій Валерійович

«Термін позовної давності: як продовжити трирічний рубіж?»

випадає на суботу, тому днем закінчення строку стане лише понеділок 4 серпня 2014

Перериваються строки позовної давності

Раніше вже було відзначено, що протягом строку давності може перериватися, а після поновлюватися знову. При цьому час, що минув до перерви, у новому терміні до уваги не береться (ст. 203 Цивільного кодексу).

Підставою для переривання строку позовної давності є, зокрема, позов, пред'явлений у встановленому порядку, т. Е. З дотриманням всіх правил про форму і змісту заяви, підвідомчості і підсудності справи, оплату держмита та інших передбачених законом вимог. До речі, письмові заяви, відправлені в поштовому відділенні (чи іншої організації зв'язку) до 24.00 останнього дня строку, розглядаються як здані в строк (п. 2 ст. 194 Цивільного кодексу). Відповідно і датою пред'явлення позову вважається день, зазначений на поштовому штемпелі організації зв'язку, через яку позовну заяву вирушає до суду.

Переривання строку позовної давності на підставі позову стосовно присудженої до стягнення заборгованості тягне за собою початок нового перебігу строку позовної давності, що обчислюється від дати винесення судової ухвали про стягнення боргу (Лист Мінфіну №03-03-06 / 1/323).

Термін позовної давності може бути перерваний і в разі вчинення зобов'язаною особою дій, які свідчать про визнання боргу. Правда, Цивільний кодекс не містить вказівок на те, якими мають бути дані дії, тому юристам і бізнесменам доводиться користуватися вказаним переліком, наведеним у п. 20 Постанови Пленуму Вищого Суду від 12.11.2001 №15 / 18:

• визнання претензіі;

• сплата відсотків по основному долгу;

• сплата боржником або уповноваженою ним особою частини основного боргу і (або) сум санкцій, а також часткове визнання претензії (при цьому основний борг не повинен складатися з різних підстав) ;

Крейди Олексій Валерійович

«Термін позовної давності: як продовжити трирічний рубіж?»

• зміна договору, яке свідчить про те, що боржник визнає борг, а також прохання самого боржника про таку зміну (наприклад, прохання про розстрочення або відстрочення виплат) ;

• акцепт інкасового доручення.

При дослідженні дій велике значення має конкретний час їх вчинення, т. К. Перерву в перебігу строку позовної давності може бути зафіксований тільки в межах даного терміну, але ніяк не після його закінчення. Також потрібно мати на увазі, що якщо зобов'язання передбачало можливість його виконання по частинах спочатку і боржник вчинив дії, що говорять про визнання якоїсь частини (періодичного платежу), то дані дії не можуть бути прийняті в якості причини для переривання перебігу строку позовної давності по іншим частинам (платежам).

Безумовно, наведені вище список дій, які говорять про визнання боргу боржником, не є вичерпним. Наприклад, там не вказано підписання акту звірки боржником, хоча дана дія, згідно з Листом ФНС № ШС-37-3 / 16955 від 06.12. 2010, цілком може бути підставою для нового відліку строку позовної давності, як і цілий ряд інших дій. Головне, щоб ці дії входили в коло службових (трудових) обов'язків вчиняють їх співробітників або уповноваженим працівником випливати з обстановки, в якій вони діяли.

Як приклад розглянемо Визначення ВАС № ВАС-211/11 від 31.01.2011, винесене у справі з підприємцем-постачальником і товариством з обмеженою відповідальністю-покупцем у головних ролях. Між позначеними особами були укладені договори поставки, згідно з якими підприємець повинен був передати суспільству товар у кількості та асортименті, описаному в накладних, а суспільство зобов'язалося його прийняти і заплатити за товар обумовлену суму грошей шляхом її переведення на розрахунковий рахунок підприємця протягом 15 днів (банківських ) з моменту отримання вантажу. Товар на загальну суму 969 669 руб. поставлявся 20.02.2004, 22.03.2004, 12.04.2004, 09.12.2004, а 09.07.2004 і 24.11.2004 - на суму 1222155 крб. На 30.09.2005 заборгованість товариства перед підприємцем склала 2192017 крб., Про що свідчить підписаний головним бухгалтером товариства акт звірки взаємних розрахунків.

Крейди Олексій Валерійович

«Термін позовної давності: як продовжити трирічний рубіж?»

Цього ж дня індивідуальний підприємець (цедент) за договором уступки права вимоги передав іншому підприємцю (цессионарию) право отримання заборгованості в сумі 2192017 крб. від ТОВ в рахунок погашення заборгованості першого. Відповідне повідомлення про відступлення права вимоги отримала компанія-боржник.

29.07.2008 цессионарий звернувся до суду з позовом до ТОВ з приводу погашення заборгованості і отримав відмову, заснований на заяві товариства про завершення строку позовної давності. Була подана наглядова скарга, в якій вказувалося на факт переривання строку позовної давності у зв'язку підписання акту звірки головним бухгалтером відповідача. Але, згідно ст. 53 Цивільного кодексу, головний бухгалтер не має права виступати від імені товариства без довіреності, і довести зворотне підприємцю в суді не вдалося. Тим більше що довіреність на підписання прибуткових і видаткових документів компанії від 01.01.2005 р, видана бухгалтеру, не дає йому дозвіл на здійснення свідчать про визнання боргу дій. А сам акт звірки не є ні прибутковим, ні видатковим документом. Все це дозволило суду зробити висновок, що суспільство борг не визнавало і перерви протягом строку позовної давності не наступало.