» » Конституція і її тлумачення: безпосередня влада народу РФ

Конституція і її тлумачення: безпосередня влада народу РФ

Фото - Конституція і її тлумачення: безпосередня влада народу РФ

У 1993 р в Росії був прийнятий новий основний закон країни - нова Конституція. Це знакова подія і на принципово новий політичний лад і політичний режим. За ідеєю, після цієї події, мала б бути проведена широка просвітницька та пропагандистська кампанія (по телебаченню, по радіо, в ЗМІ, в шко-лах, інститутах, скрізь) з роз'яснення суті нової Конституції - основного документа, який визна-ляет нові основні принципи і новий порядок життя в країні. Проте ніякої широкої просвітницької кам-панії проведено не було. Наш народ і персони державних органів влади Конституцію не знають і суті її не розуміють - їм ніхто нічого не пояснював https://www.litsovet.ru/index.php/material.read?material_id=383968fullscreen=1

Ким Держава управляється, тому воно і приносить користь. Якщо управляється народом - то Держава прино-сит користь народу, якщо ж управляється якими іншими суб'єктами (корпораціями, банками, кланами, партіями, царем, бандами, іншою державою тощо), то і користь воно буде приносити саме цим суб'єктам. Сама біль-Шая таємниця, прихована від нас з вами (від народу), це те, що у нас є реально дієві важелі управ-ня власним Державою (реальна влада). Чиновники це прекрасно знають і тому усілякими спосо-бами, за допомогою розваг, провокацій і умовчання, намагаються відвернути Народ РФ від можливості безпосереднім-ного управління власним Державою. У нас самодостатніми, самозабезпечення в реалізації вла-сти є посадові особи державних органів та органів місцевого самоврядування. Вони розробляють всі механізми, щоб себе улюблених не образити, але ні в місті, ні в губернії немає механізму, щоб підняти ста-тус громадянина вище статусу цих органів, які, за Конституцією, зобов'язані надавати послуги громадянину, слу-жити йому. Стаття 33 Федерального закону «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування» говорить: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані сприяти населенню у реаліза¬ціі їх прав». Ми начебто приступили до демократизації держави, але все ж права громадянина поставили нижче всіх суб'єктів права. У своїй практиці я стикалася з тим, що судді, не соромлячись, заявляли: «Що таке Кон-ституція? Та це декларація! Та хіба мало що там написано! »ОСНОВНИЙ ЗАКОН, закон прямої дії для виконання в державі декларація ?! Ви спробуйте в Америці ущемити права будь-якого бомжа, якщо вони записані в Конституції! Завтра ЗМІ будуть просто верещати про це! Л.Н.Бозіна www.bozina.info https://soc-preobrajenie.ru/

Легітимність влади СУДОВИХ ОРГАНІВ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Підстава проведеної експертизи з власної ініціативи проводили експерти: Гекова А. Н. і ЗОРІН С. Н.

Перевірка підозри на великомасштабне злочин органами виконавчої та законодавчої влади РФ, вчинене з метою захоплення у народу судової влади. Захисту Конституції РФ, від спотвореного тол-кованих її статей, наділених вищою юридичною силою, як законом прямої дії для Громадян Рос-сийской Федерації, носіїв суверенітету і єдиним джерелом влади Багатонаціональної народу.

Виготовлення справжнього експертного висновку вироблено без оплати для всіх громадян РФ, проти кото-яких правоохоронними органами необгрунтовано порушено провадження в адміністративних правонаруше-вам, пов'язаним з використанням Державного герба Російської Федерації на своїх бланках і печатках. Юридичний статус суддів, найбільш повно відображений у Законі РФ від 26 червня 1992 N 3132-I «Про статус суддів в Російській Федерації» (зі змінами та доповненнями, аж до 24 липня 2012 року). Вищевказаний закон прийнятий за рік до прийняття нинішньої Конституції РФ, кардинально відрізняється від колишньої, тим, що по нинішніх економічн-ній статті 3 Конституції, Верховної владою в Російській Федерації наділений кожен Громадянин РФ, зна-дящійся в нерозривній єдності з усім Багатонаціональним народом РФ.

Відповідно до вищевказаного закону, статус суддів розкривається суто, як процесуальна - технологічна сто-рона здійснення судового процесу, лише декларативно що показує приналежність цього процесу до Кон-статиці, що не вказує на рік її прийняття, і тому абсолютно не відображає кардинально змінився статус Громадян РФ. Наприклад: У ст.1. Закону РФ від 26 червня 1992 N 3132-I «Про статус суддів в Російській Федера-ції» (зі змінами та доповненнями, аж до 24 липня 2012 року) записано: Судді - носії судової влади. Судова влада в Російській Федерації належить лише судам в особі суддів і залучених в установ-лених законом випадках до здійснення правосуддя представників народу.

Ця стаття містить грубу помилку, оскільки не має кореневе юридичну освіту, що показує звідки виникла у суддів судова влада. Адже вона не є додатком до диплома суддів після закінчення ними юридичного факультету. Судова влада, як і інші дві: виконавча і законодавча належать безпосередньо багатонаціональному народу РФ. А народ цими гілками влади наділяє в процесі рефе-рендума і вільних виборів, тих, хто, на думку народу гідний цієї довіри, хто показав всьому народові в про-процесі підготовки до виборів, що він буде чесно служити народу з метою поліпшення його якості життя , захищатиме її права і свободи, цінувати і оберігати як вищу цінність особистість кожної людини і не-укоснітельно дотримуватися саму Конституцію і Конституційний лад Російської Федерації. У цій статті не учте-но також дію ч. 5 ст. 32 Конституції РФ від 12 грудня 1993 року (і не могло бути враховано, оскільки вона ро-дилась роком раніше), що показує, що Громадяни РФ мають (без всякого іншого федерального закону) правом брати безпосередню участь у здійсненні правосуддя.

Судова влада самостійна і діє незалежно від законодавчої і виконавчої влади.

Поняття «незалежно» щодо (від чого чи кого незалежно) припускає і якусь залежність, подот-парність. І Конституція РФ в ст. 2 і ст. 3 встановила пряму таку залежність всіх органів опосередкований-ної влади, якою є і так звана «незалежна» судова влада від ступеня свого захисту людини, Громадянина РФ, її прав і свобод, як вищої цінності в державі, як носія суверенітету і єдиного джерела влади. І тому частина 2 ст. 2 вищевказаного Закону носить теж чисто декларативний характер.

Суддями відповідно до цього Закону є особи, наділені в конституційному порядку повно-мочіямі здійснювати правосуддя і виконують свої обов'язки на професійній основі.

Ця стаття теж декларативна, оскільки згідно п. 2 і п. 3 ст. 3 Конституції РФ, народ здійснює свою владу безпосередньо, а також через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Вис-шим безпосереднім вираженням влади народу є референдум і вільні вибори. Саме на цих статтях і заснований конституційний порядок призначення службовими повноваженнями суддів, лише після проведення всіх необхідних процедур в цьому конституційному порядку, головна з яких - вільні вибори. Але чита-тель знає, що в сучасній виборної системі відсутній порядок вибору суддів народом. Судді Конституци-ційного і Верховного судів, федеральні військові, арбітражні та мирові судді призначаються Президентом, Госу-дарчим Думою, Радою Федерації, і законодавчими зборами суб'єктів Федерації, і лише носій суверенітету і єдине джерело вищої Верховної влада не бере участь у виборах суддів. Отже, насправді вищезгаданий в частині 3 ст. 1 вищевказаного закону термін «конституційний порядок» - є прикриття прямого призначення суддів без проходження через виборну систему, що можна кваліфікувати як захоплення судової гілки влади виконавчою і законодавчою владою у Багатонаціональної народу РФ.

Ні Президент, ні Федеральне Збори з обома палатами взагалі не є джерелами влади з по-лежання пункту 1 статті 3 Конституції, і не можуть нікого наділяти будь-якої, тим більше, судовою владою, яка за положенням статті 10 повинна бути незалежною від них. Ті особи, які отримають у народу, наприклад, влада президента, від цього не стануть джерелом влади, вони стануть всього лише джерелом владних пів-номочій і тільки в тій частині (у тій гілці влади), в якій вони самі отримали владу від народу , в даному прикладі - в частині влади президента. Президент є фактичним главою виконавчої влади і може наділити одного - владними повноваженнями міністра внутрішніх справ, а іншого - владними повноваженнями міні-стра закордонних справ. Але він не може нікого наділити владними повноваженнями судді, оскільки не отримував у народу судової влади. Чому не отримував? Тому, що в Основах конституційного ладу є і стаття 10: «Го-жавної влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, вико-полнительную і судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади самостійні ».

Як випливає з цієї статті. По-перше, Президента, як такого, ні як гілки влади, ні як органу влади, за Конституцією не існує, він взагалі не окрема влада - він глава виконавчої влади і ще додат-ково гарант Конституції. І тільки. По-друге, Президент до судової влади не має відношення: народ Президента судовою владою не наділяв і відгородив статтею 10 судову владу і від Президента, і від Феде-рального Зборів. Здавалося б дрібниця - єдине джерело влади, не єдине джерело влади, - ка-кая різниця? Але автори тексту Конституції змушені були це положення до Конституції вписати, інакше у них не виходили дві демократії: Безпосередня демократія, в особі кожного Громадянина і Многона-ционального народу в Єдності, володарів суверенітету і єдиним джерелом влади, і в особі опо-средованной демократії в особі трьох, незалежних одна від одної гілок влади, які треба було в Конститу-ції показати. У всякому разі, треба розуміти, що ні Президент, ні Федеральне Збори взагалі не є джерелами влади з положеннями пункту 1 статті 3 Конституції, і не можуть нікого наділяти будь-якої, тим більше, судовою владою, яка за положенням статті 10 повинна бути незалежною від них. Тепер пункт 2 статті 3: «Народ здійснює свою владу безпосередньо, а також через органи державної вла-сти та органи місцевого самоврядування». А хто у нас органи державної влади? Про це було в згаданої статті 10 Основ - це органи законодавчої, виконавчої та судової влади. А як вони отримують з един-ного джерела влади (від народу) влада, щоб здійснювати собою владу народу? Про це в пункті 3 статті 3 сказано: «Вищим безпосереднім вираженням влади народу є референдум і вільні вибори». Тобто, народ передає органам державної влади право від свого (народу) імені осу-ществлять влада, шляхом обрання членів цих органів або їх главу на референдумі і вільних виборах. Ор-гани законодавчої влади, імітацією вільних виборів, як би отримують свою владу з єдиного джерела влади - від народу. Глава виконавчої влади - Президент - теж отримує свою владу на вибо-рах. А на яких виборах отримують у народу свою владу органи судової влади, як того вимагають Основи конституційного ладу? Ні на яких? Ну, так це означає, що в Росії до цих пір немає судів, створених на підставі закону. Але ж почали призначати всі органи влади і всі Президенти в тому числі, починаючи з пре-зидента Б.Н. ЄЛЬЦИНА, і навіть друге пришестя В.В. Путіна в Президенти, що не стало перешкодою у призначенні їм суддів і тим самим стало продовженням руйнування гарантом Конституції Конституційного ладу РФ.

Виходить, те, що у нас за Конституцією, російські, як би, судді не обираються народом, а призначаються Президентом, - це не проблема Конституції, а проблема Президента і Федеральних зборів з обома па-латами, плюс всі регіональні законодавчі органи влади, оскільки ці статті Конституції Федеральне Збори і президенти мали право змінити та привести у відповідність з Основами конституційного ладу. За 18 років дії Конституції часу було достатньо. А зараз у нас десятки мільйонів співгромадян осу-дження особами, які не мають на це ніяких конституційних повноважень. Єдине джерело влади в Росії - народ - не давав їм судової влади. А на яких виборах отримують у народу свою владу ор-гани судової влади, як того вимагають Основи Конституційного ладу? Ні на яких. Ну так це означає, що в Росії до цих пір немає судів, створених на підставі Закону !!!!!!!!!!

Висновки і рекомендації експертів Судова влада в Російській Федерації - не легітимні, оскільки від Багатонаціональної народу, як єдиного джерела влади в РФ, судової влади вона не отримувала. Су-дьї, повноваження судової влади за весь час існування Конституції РФ, з 12 грудня 1993 року, отримували від органів виконавчої та законодавчої влади, зокрема від Президента РФ, Голови Ради Федерації органів законодавчих зборів суб'єктів Російської Федерації не законно, так як органи виконавчої та законодавчої влади судовою владою не володіли і досі не володіють. Органи виконавчої та зако-нодательную влади та їх посадові особи, наділяються протягом останніх 18 років суддів повноваженнями судової влади, порушували п. 2 ст. 3 і ст. 10 Конституції РФ, руйнуючи, тим самим основи Конституційного ладу в РФ.

Дії посадових осіб, виконавчої та законодавчої влади в РФ, наделявших суддів повноваженнями су-Дебні влади, не мають на те Конституційного, і законодавчого обґрунтування, підпадають під дію п. 4 ст. 3 під кваліфікацію «Захоплення влади», і тому підлягають прокурорському реагуванню.

Експерти визнають, що судді, приступають раніше до виконання своїх повноважень, і нині діючі судді, пройшовши численні перевірки на суддівських кваліфікаційних колегіях і в суддівських спільнотах, облада-ли і мають кваліфікації юристів вищого класу, у зв'язку з чим, погоджуючись на призначення їх владними су-Дебні повноваженнями суддів, без всенародних виборів, не могли не знати «що творять». З моменту підписання цього експертного висновку, на підставі головних висновків експертів, слід визнати, що весь склад нині діючих суддів в Російській Федерації не володіє законними владними суддівськими повноваженнями. Судді, які продовжують з моменту підписання цього експертного висновку виконувати свої владні повно-важення у незаконному режимі, набувають статусу співучасників порушників п. 1 і 2 ст. 3, ст. 10 Конституції РФ. Судді, які продовжують з моменту підписання цього експертного висновку порушувати п. 1 та п. 2 ст. 3 і ст. 10 Конституції РФ, набувають статусу співучасників руйнівників Конституційного ладу.

Поширити серед широкої громадськості в мережі Інтернет, а також опублікувати у пресі.

НЕЗАЛЕЖНІ ЕКСПЕРТИ: Гекова ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ, ЗОРІН СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ 25 вересня 2012 г.http: //www.democrator.ru/problem/8597