» » Про що запорожці писали турецькому султану?

Про що запорожці писали турецькому султану?

Фото - Про що запорожці писали турецькому султану?

Усім нам дуже добре знайома картина І.Є. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», написана в 1891 році. Цікаво, що ж пишуть запорожці турецькому султанові? Для початку перенесемося в ту історичну епоху, яку описує картина Рєпіна.

У 1667 році було укладено угоду з поляками про тринадцятирічному перемир'я. За цим договором Лівобережна Україна стала належати Росії, а правобережна залишалася у Речі Посполитої. Правобережна Україна уклала мир з Туреччиною. Цього не хотіло більшість козаків.

У 1675 році Крим і запорожці підписали мир. Але Крим за підтримки Туреччини його порушив. Козаки зуміли відбити атаку. І після цих подій вони посилають турецькому султану гнівного листа. Лист написано простою мовою. Козаки в ньому виявляють все своє дотепність. Лист, природно, так і не потрапило до султана, так як сміливців передати його не знайшлося. Так воно особисто султанові і не призначалося. Воно являло собою, швидше за все, відкритий лист. Деякі історики й філологи вважають, що козаки, пишучи листа, використовували ще якесь джерело, переробивши його і додавши туди свої слова. Такі антитурецькі послання були тоді дуже популярні у пригноблених Портою народів.

Рєпін про існування листа дізнався від свого друга Д.І. Яворницького, професора Московського університету, який вивчав історію козацтва. І навіть зобразив його писарем на картині. Над картиною художник працював 11 років і завершив полотно на початку 90-х років XIX століття. Серед персонажів картини багато знайомих і друзів Рєпіна, що позували йому. Картина викликала позитивний суспільний резонанс у публіки і у знавців живопису. Вона з успіхом виставлялася в Європі.

А тепер - що ж писали козаки турецькому султану? Ось зміст цього листа, згідно з випискою з книги Дарвінському збірника історії Запорізької Січі, що зберігається в Публічній Бібліотеці Санкт-Петербурга, і пропозиція султана, на яке воно було відповіддю:

«Пропозиція Мехмеда IV.

Я, султан і владика Блискучої Порти, син Мухаммеда, брат Сонця і Місяця, внук і намісник Бога на землі, володар царств Македонського, Вавілонського, Єрусалимського, Великого і Малого Єгипту, цар над царями, володар над володарями, незрівнянний лицар, ніким не победіма воїн, володар древа життя, невідступний охоронець гробу Ісуса Христа, опікун самого Бога, надія і розрадник мусульман, устрашитель і великий захисник християн, наказую вам, запорозькі козаки, здатися мені добровільно і без жодного опору і мене вашими нападами не змушувати турбуватися.

Султан турецький Мухаммед IV ».

«Запорізькі козаки турецькому султану!

Ти, султан, чорт турецький, i проклятого чорта брат i товариш, самого Люцеперя секретар. Якiй ти в чорта лицар, коли голою сракою Їжак НЕ вб'ешь. Чорт висирає, а твоє вiйско пожирає. Не ти, сукiн ти сину, синiв хрістiянськіх пiд собою мати, твойого вiйска ми не боiмось, землею i водою будем битися з тобою, распройоб твою мать. Вавілоньскій ти кухар, Макідоньскій колесник, Iерусалімській бравірнік, Александрiйській козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, Армянськ злодіюка, татарська сагайдак, Каменецький кат, у всього свiту i пiдсвiту блазень, самого гаспіда онук і нашого хуя крюк. Свиняча ти морда, кобиляча срака, рiзніцька собака, нехрещеній лоб, мать твою в'ебу. Від так тобi запорожцi віcказалі, плюгавче. Чи не будеш ти i свиней хрістiанскіх пащі. Тепер кончаемо, бо числа не знаємо i календаря не маемо, До дому я у небi, рік у донизу, а день такий у нас, якіi i у Вас, за це поцілуй в сраку нас!

Пiдпісалі: Кошовий отаман Іван Сірко Зо всiм кошем Запорожськiм ».

І переклад на сучасну російську:

«Запорізькі козаки турецькому султану!

Ти, султан, чорт турецький, і проклятого чорта брат і товариш, самого Люцефера секретар. Який ти в чорта лицар, якщо голою сракою їжака НЕ вб'єш. Чорт висирає, а твоє військо пожирає. Чи не будеш ти, сучий ти сину, синів хрістіaнскіх під собою мати, твого війська ми не боїмося, землею і водою будемо битися з тобою, распроёб твою мать. Вавілонський ти кухар, Македонський колесник, Ієрусалимський хвалько, Олександрійський кастрований козел, Великого і Малого Єгипту свинар, Вірменська свиня, Татарський сагайдак, Каменецький кат, у всього світу і під-Миру придурок, самого гаспида внук і нашого хуя крюк. Свиняча ти морда, кобиляча срака, собака не різана, що не хрещений лоб, мать твою в'ёб. Отак тобі козаки висловилися, нікчемний. Не ти і свиней хрістіaнскіх пащі. А тепер закінчуємо, тому як числа не знаємо і календаря не маємо, місяць у небі, рік у книзі, а день такий у нас, як і у вас, за це поцілуй в сраку нас! Підписали: Кошовий отаман Іван Сірко з усім військом Запорізьким ».