Сумна казка
Вирішив якось цар-батюшка на черговій раді боярськім провести в країні вибори царя.
- Правильне рішення, - загудів рада боярський. - Тебе цар-государ, як звичайно, вибирати будемо?
- Дурні, - засмутився цар. - Втомився я царювати. Вибирати будемо найдостойнішого. Дамо народові нашому шанс раз в житті правителя собі розумного, розумного вибрати.
- Раніше народу тільки по шапці давали, - здивувалися бояри. - Навіщо йому вибори, якщо у нас все є?
- У вас-то все є, а людям уже нічого їсти, - скаламбурив цар. - Ми ж їх багато років тільки обіцянками годуємо. Того і дивися збунтується!
Злякалися бояри і оголосили в країні вибори царські. Мовляв, будь холоп може брати участь. Будь-яка куховарка і будь конюх.
Приїхали з країн далеких спостерігачі. Подивитися, як влада самодержная зміниться.
Цар на час виборів скинув з себе корону царську і став чекати, коли бажаючих царем обратися набіжить видимо-невидимо.
День чекає, місяць чекає, немає нікого. Видно за час правління царського відбили у людців віру у вибори. Або злякалися все, що кого вигукнути на площі, того неодмінно відразу в кутузку і запроторять.
Але цар-батюшка упертий опинився. Став ходити по країні, та будь-якого зустрічного-поперечного за рукава вистачати.
- Іди, мовляв, царем попрацюй. Я другий десяток років як каторжник сибірський в ентой Тьмутаракані пашу. Набридло до смерті.
І ну давай свою корону на цього зустрічного-поперечного напихивать.
А народець від нього як від прокаженого сахається. Іди мовляв, цар-батюшка, на своє місце на робоче. Стільки років ти вже нами командуєш, що вже все і пристосуватися. А вибори енти нехай в інших царствах-державах експеріментруют.
А бояри, так ті нишком тільки посміювалися. Ось, мовляв, як народець приручили за роки самодержние. Життя за царя віддадуть, а трон взяти не посміють. Навіть на підставах легітимних. Зайці в полях, і ті хоробрішим будуть.
А цар тим часом черговий раз на свій трон забрався, корону потерту натягнув. І більш нещасного царя на всьому світі не було.
І як сказав згодом літописець царський:
«Немає життя нагорі, але немає її і нижче»
