Вірш "Лев"

Знав людини я, на ім'я Лев,

Грива сильно спускалася, що навіть гріх,

Але в рядах поетів він був хороший

Нічого не скажеш адже, як людина він занадто поганий.

___

Бажав він у прозі мене перемогти,

Але нічого не вийде у нього, адже я великий.

Творю я так, що краще бути, не може,

А він пише так, що гірше стати не зможе

___

Зараз Лев дивиться на мене і зазнає поразки,

А я лише посміхаюся його знищення.

Він переконливо просить мене замовкнути,

А я ствердно прошу не кричати.

___

Раптом він викликав мене на бій

І почалася битва на поразку.

Слово за словом згасало

Рядок за рядком вмирала.

___

Хто здобув перемогу в цій битві?

Ніхто не перемагав, адже не було її.

Всі слова були мною вигадані,

Адже з Левом ми всього лише приятелі

___

Насправді я кидав блеф,

Адже кращий поет з нас це - Лев,

Він найкращий прозаїк з нас двох,

А я, як бачите, вигадник не з простих.