Софія Губайдуліна. Де перетинаються вічності?
Цього року - кругла дата у улюбленого багатьма мультфільму «Мауглі» (1971 рік). Він заслуговує всіх похвал і окремої розмови. Але хочеться поговорити і про автора музики до мультфільму. Цей композитор написала також музику до мультфільму «Кішка, яка гуляла сама по собі» і кіномузику до фільму «Опудало» з Христиною Орбакайте і Юрієм Нікуліним у головних ролях. При всьому тому, автор цієї музики вже давно стала класиком світової музики. У буквальному сенсі цього слова - класиком. Але, як прийнято за доброю традицією в нашій країні - своїх не знаємо.
Та ще й поєднання «композитор-Вона» здатне викликати напад ідіосинкразії у деякої частини населення. На що можна відповісти спокійними словами самого композитора:
«ХХ століття поставив експеримент, чи може жінка брати участь у музикантський справі і досягти належної якості ... Якщо переді мною дві партитури, я не зможу сказати, що написала жінка, а що чоловік: є музика хороша чи погана. Хоча, можливо, якась відмінність все ж існує. ... Так що експеримент ХХ століття триває ». (З інтерв'ю С. Губайдуліної).
А ще про багато скажуть нагороди: премія імені Кусевицького (США), премія Франко Аббіаті (Італія), премія Імперіалі (Японія), премія князя Монако, премія Леоні Зоннінг (Данія), «Living Composer - 2003» (Франція), Популярна музична премія (Стокгольм). Далі - в одній тільки Німеччині: премія імені Людвіга Шпора, премія фонду «Біблія і культура», медаль Гете, «Федеральний хрест за заслуги», орден «Pour le merite» («За доблесть в науці та мистецтві») і так далі. Є й російські премії, їх трохи менше і вони все зовсім недавні.
Ця незвичайна жінка - внучка мулли. Але вона сповідує православ'я - це був особистий свідомий вибір в умовах багатонаціональної родини, яких так багато в Поволжі. Ця незвичайна жінка - одне з найзначніших явищ у сучасній російській музиці, але проживає в Німеччині, зберігаючи російське громадянство. Її називають найбільшим представником світового авангарду, але їй замовляють «Страсті за Іоанном» на євангельський текст. Ім'я її - Софія Губайдуліна (іноді пишуть Софія).
Легато життя
(Легато - пов'язане виконання звуків, при якому вони плавно переходять один в одного. Позначається лігою).
Здавалося б, все гранично незвично, але це удавана незвичайність.
«Я релігійний православна людина і релігію розумію буквально, як re-ligio - відновлення зв'язку між життям і висотою ідеальних установок і абсолютних цінностей, постійне відтворювання legato життя. Життя розриває людину на частини. Він повинен відновлювати свою цілісність - це і є релігія. Крім духовного відновлення немає ніякої більш серйозної причини для написання музики»(Цитується за книгою В. Холопова« Софія Губайдуліна. Путівник по творам », 2001 рік).
Губайдуліна Софія Асгатівна народилася в місті Чистополе 24 жовтня 1931 (і в цьому році - у неї великий ювілей).
Навчалася в Казанської і Московської консерваторіях, отримала добру напуття Д. Шостаковича: «Я вам бажаю йти вашим «неправильним» шляхом». Цей «неправильний» шлях привів Софію Губайдуліна спочатку в експериментальну студію електронної музики. Потім - до математики і певним числовим розрахункам у своїх творах (Числа Фібоначчі). Одночасно писалася музика до кінофільмів і створювалися твори, які принесли їй славу авангардиста.
Авангардним здавалося все - навіть назви та оркестровка її творів. «Ніч у Мемфісі» на давньоєгипетські тексти (твір позначено кантатою). Кантата також була написана на вірші Хайяма і Хафіза. «Сім слів Христа» - для віолончелі та баяна (навіть неосвіченим це може здатися незвичайним).
«Але що скаже зграя?»- Чомусь згадується цитата з мультфільму« Мауглі », до якого С. Губайдуліна написала музику. Таке не могло пройти непоміченим, без належної грізною ідеологічної оцінки. Вона і була дана в мові Тихона Хреннікова на VI з'їзді Спілки композиторів в 1979 році. Погрому зазнали сім композиторів - їх так тепер і називають: Хренніковская сімка. У цій сімці була і Софія Губайдуліна.
Подію сильно нагадав інший з'їзд, де громили музику Д. Шостаковича і Прокоф'єва. Подальше теж нагадало ті достопам'ятні часи: бойкот, безробіття. Постало питання не тільки про професійний, а й про фізичне виживання. Велика частина з цієї Хренніковской сімки змушена була емігрувати. З початку 90-х Софія Губайдуліна проживає в Німеччині (не беручи громадянства).
«Так, ми зараз на краю прірви. Цьому сприяє рівень цивілізації, на якому знаходяться люди: загальна комерціалізація, торжество прагматизму, відсутність ідеалізму ». (З інтерв'ю С. Губайдуліної)
Про професійній музиці минулого століття і століття наступив писати повсякденною мовою дуже важко, майже неможливо. Це вкрай складна для сприйняття музика, але, мабуть, інакше й бути не може. А до нових виразних засобів звикнути дуже важко. Але навіть насилу сприймаючи щось на слух, всіма силами опираючись незвичайного музичний потік, не можна не відзначити головного, що більш зрозуміло. У цих незвичайних звукових тембрах чуються ідеї. І ідеї ці вічні.
Творчість Софії Губайдулліної знаходиться в тій точці, де можуть перетинатися вічності. Вічність Сходу і вічність Заходу, вічність музики і вічність математики, вічність віри і вічність волі.
(Навіть знаючи, як важко слухати сучасну музику, ризикну поставити у коментарях ролики. Перший - шматочок з мультфільму «Мауглі», другий - «Сім слів Христа». В останньому, до речі, не балет, а еврітміі - мистецтво художнього руху).
