» » Хто нас лякає кризою і «чи був хлопчик»?

Хто нас лякає кризою і «чи був хлопчик»?

Фото - Хто нас лякає кризою і «чи був хлопчик»?

Давайте поклавши руку на серце: по комусь із вас він уже вдарив? Знайомого звільнили-скоротили, так? А ви впевнені, що його не скоротили б і в стабільні часи, коли йде живий процес конкурентної динаміки? А може його давно пора було в шию гнати керівникам, яких тепер лякають страшилками про кризу і які позбавляються від баласту? Та й не на паперть пішов знайомий, а на допомогу з безробіття.

Ціни ростуть, так? А ви пам'ятаєте часи, коли вони не росли? (Ось ми з Гертрудою Рибакової ще пам'ятаємо сталінські зниження цін, але і знаємо якою кров'ю «Дальлагов» та інших «лагов» намальовані ці цінники). А хто молодший, пам'ятає тільки хронічні підвищення цін. Ну і що ж, адже не вимерли ми як мамонти - пристосувалися, вивернувся. І живемо в основній масі все краще і багатше ніж наші батьки, діди, прадіди. Від Кумранських святкові і до наших днів ще ніхто й ніколи не визнав (така наша натура!), Що благоденство наше цвіте і пахне! Завжди комусь чогось не вистачало для щастя: кому ананасів в шампанському, кому на пляшку, кому на шматок хліба, кому трояк до зарплати. Тому що ось такі ми гомосапіеністие.

Давайте подивимося, хто ж лякає нас кризою. Хто вони, ці пужателі? Це - наші уряди люб'язні. Каменю я в них не кину: перший лякається той, хто стоїть обличчям ближче до небезпеки, як він її розуміє. А нам в натовпі Ходинському за їх спинами могутніми не бачити, що вони там таке побачили і чого напужалісь. У нас, як завжди, з 9 до 5 з перемінним успіхом у мирі. І пайка наша то товщі, то тонше, але завжди калорійною колишньою. І ми вже думати забули про жах нашого економічного стану початку перебудови і гласності. Забули, що ніхто нас тоді не Пужай словесно, а просто взяли і мовчки обрушили економіку. (Голодомор російський забули: Україна змусила згадати, що кількісно більше народу повмирали з голоду саме в Росії). І де ці люди? І де ми зараз? А зараз ми живемо краще, давайте не лукавить поміж антре ну.

А якщо хтось зі мною не згоден, то давайте будується цифрами і фактами. Я вам не скажу за всю Росію - там цифри від нуля до десяти всі засекречені або перефарбовані на догоду сьогоднішнього богдихану по типу «скільки, на вашу, 2 х 2 сьогодні?». І не треба спекулювати зі мною, що я наведу цифри штатівські - економіка, вона і в Африці економіка. Згодні, Віста? А ось вони, цифирьки штатівські, все переді мною голенькі і вернёхонькіе. Я готова.

Наш новий президент оголосив, що безробіття (ой, як страшно! МАМА!) Може піднятися до 10.8%! На сьогодні вона у нас зросла до 7.2%. Містер Президент! За останні 35 років це вже 16 разів відбувалося в країні, очолюваної нині Вами, Ваш-сочество! Але навіть моє туше Ваш-сочеству блякне перед більш ніж половинній незайнятістю всього населення країни періоду Великої Депресії. Че ви там злякалися, містер Президент? Дайте-но й мені подивитися, а? І пітерцям часів ніжок Вашого попередника, тата-Буша. Якщо Ви призабули в період гонки за трон, як по-англійськи називається такий стан економіки, то я, російська вся баба з себе, підкажу: рецесія це називається, але не кризу. Не вірю, що в Кембриджі не вчили студентів, що будь-яка рецесія економіки є благо. Бо штовхає вона економіку цю нещасну на новий виток підйому економіки. І знову ж таки, в приклад - Велика Депресія, сер.

Біржа Нью-Йорка скиглить? О, боже святий-міцний, біржовики втратили ВСЕ! Ну, і? Дженерал Моторс втратив ВСЕ! Ну, і? Система K-Mart, лайном «made in China» торгує, втратила ВСЕ! Банк черговий фуфлижний втратив ВСЕ (наше!). Поспіхом збанкрутілі фірми і фірмочки втратили ВСЕ! І вся ця зграя - на коліна прудко бух !: «подааайте копієчку, платники податків!» І грошей від уряду давай цигани на їх оздоровлення жалібно і нахабно ... А ось Джона з глибинки яким це боком стосується? У нього корівки дояться, теляться і трава росте як належить. Ну пересяде він з «Форда» на японочку, біг дил!

Роботяга кваліфікований втратив роботу на заводі Форда в Детройті. Посидів на безробіття. Халява скінчилася і пересів він з дивана за кермо своєї колимаги і поїхав піцу розвозити. З голоду не здихає і переучується на медбратішку безкоштовно. Чи не з'їздить він 4 рази на рік на Багами як рані, так і на задньому дворі відпочине. І Ваня не поїде у цьому році на Кіпр - так хоч в село до матері з'їздить! І картопельки ще пару мішечків прихопить в свою хрущовку.

Я пишу цю статтю для тих, хто піддався паніці біржовика, який втратив «ВСЕ!». Фордовськой сімейки, що втратив пів-острова скарбів. Злодюг з «Сіті-груп», які отримали через уряд рятівний грант на оздоровлення банку та які замовили собі персональний лайнер VIP на наші гроші. Дав їм Обамчік по сопатке - будуть супер-бізнес класом літати з тьолками скромненько. А жебракові пожежа не страшний. Повторюйте за мною: не страшний!

Я зловлю свій шматок задоволення, як у нас кажуть, якщо Форди, нарешті, втратять «ВСЕ!» (Їх!), А хтось спритний і не такий зажравшийся його підхопить. Ось тоді ціна, не по-сталінськи, а по науковому, впаде і я машинку свою стареньку обновлю. І якщо мій банк завалиться, тут же вискочить інший спритний, але з привабливою ставкою кредитування. K-Mart смердючий закупить за тією ж ціною якісний товар з нормальною гарантією і буде мене, кохану, якісно обслуговувати. І ЦЕ ВСЕ ДУЖЕ ШВИДКО сталося! Намастися?

Обжерливість групки монополістів не може тривати вічно. Колись вони повинні були чорною ікрою вдавитися. Ананасами з шампанським захлинутися, з робочою дармової силою в ближньому бою познайомитися. І тепер це їх криза. Приїхали. Слезивай. Караул втомився. Пани б'ються - у холопів чуби тріщать? Нє-а, читачу. Нам криза не страшна: ми знайдемо БУДЬ-ЯКУ роботу, ми й не таке бачили. Компенсацією буде нам задоволення бачити, як нас скоротили-звільнили і ми більше на НИХ не працюємо. І ось тому вони втратять «ВСЕ!»

Не час для паніки у нас. Це - їх паніка, чужа. Нам в цьому оркестрі нічого робити. Наша трава росте, наші руки до роботи жадібні, наш досвід знає як при застої холодильник дефіцитом забити. Проходили, і не раз. Знаємо, плавали. Тому «але пасаран!». А для них: орієнтація - Північ. І я хочу, щоб ти вірив, читач. Вважайте, що це НАШ свято. Зі святом їх кризи вас всіх! І хвіст - морквиною!