Безбожна лава, Або як атеїсти США б'ються за захист почуттів невіруючих?

Це трапилося рівно 50 років тому, після судового процесу за позовом молодої жінки Меделен Мюррей до звичайної провінційній школі, де її дитини, як і інших школярів, змушували молитися. Процес отримав широкий розголос і розколов американське суспільство, в якому релігія конституційно, Першою поправкою, відділена від держави. Процес був виграний позивачкою.

Тоді й зародилося величезна організація «Американські Атеїсти», що відзначили цього літа своє п'ятдесятиріччя установкою першого в США пам'ятника атеїзму. У такій мультирелігійної країні як США атеїсти, або люди, які не вважають себе належними жодної конфесії, становили в 2009 році 15% населення країни, в 2012 вже 20%, а за підсумками опитування Геллопа в 2013 році 77% населення визнали, що релігія незначно впливає на життя людей. Правда, 75% додали при цьому своє «На жаль».

Природно, при такій втрати популярності церкви як суспільного інституту, церква якими засобами нарощує свій тиск, а атеїсти посилюють свій вплив пропорційно. Тобто йде маленька громадянська війна однієї п'ятої частини населення проти традиційної американської релігійності.

«Американські Атеїсти» - це тільки вершина айсберга, в антирелігійне співтовариство входять і такі величезні і сильні організації, як Національна Спілка громадянських свобод, Фонд Свободи від Релігії, та інші. Спільними зусиллями вони домагаються того, що зростає кількість однодумців, і все більше і більше розсудливих американців звільняються від «опіуму для народу».

Ідейна платформа товариства «Американські Атеїсти» грунтується на наступних принципах:

- Атеїст любить себе і інших людей замість бога.

- Атеїст вважає, що рай - це те місце, яке слід загальним працею створювати тут і зараз щоб насолоджуватися життям тут і зараз.

- Атеїст вважає, що допомога не треба шукати через молитву, а її треба шукати всередині себе, щоб зробити своє життя і життя інших людей повноцінної щасливою.

- Атеїст переконаний, що тільки знання про самого себе та інших людей призводять до розуміння основоположних істин, провідних до втілення їхніх справ на землі.

Приблизно такі ж слова викарбувані на пам'ятнику. Це - висловлювання тієї самої Меделен Мюррей, засновниці Товариства:

«- Атеїст вірить, що замість церкви треба побудувати лікарню.

- Атеїст вірить, що замість молитви треба творити справи.

- Атеїст закликає до участі в житті, а не в приготуванню до смерті».

Ці та інші постулати атеїстів і батьків-засновників нанесені на квадратну стелу, в яку збоку вмонтована мармурова лава.

Пам'ятаєте знамениту булгаківську лавку? Такі ж чудеса відбувалися і з установкою безбожної лавки. Але спочатку трішки про те, чим же практично займається Товариство атеїстів. Вони буквально у всьому, скрізь і завжди шукають і вишукують факти порушення Першої Поправки про принцип поділу церкви і держави. Як тільки щось десь релігійне з'явиться в тілі державного механізму, атеїсти тут як тут: опа, знайшли! І швиденько в суд, наводити порядок. Проголосили минулий рік «Роком Біблії» - до відповіді. Саму біблію, як літературу, яка пропагує жорстокість, багатоженство, насильство, расизм - до відповіді.

Зараз на сайті Товариства ви можете знайти перелік всіх уже закритих і ще слухати судових процесів. Наведу для прикладу основні гарячі позови:

- Позов до міста Нью-Йорк за установку християнського хреста над монументом жертв пам'яті 11 вересня.

- Позов до Державній податковій службі за послаблення в оподаткуванні церков. (Це хтось думає, що найсильніші контори в США - це ФБР, АНБ, ЦРУ. Наївні мої. Найпотужніша контора США це Податкова Служба. І судять цю контору атеїсти у всі тяжкі).

- Позов 2006 до штату Кентуккі, вірніше до її Агентству Національної безпеки за включення до Положення про АНБ фрази про те, що діяльність щодо забезпечення національної безпеки організовується в сподіванні на господа бога.

- Позов проти міста Старка, графство Бредфорд, штат Флорида, за установку двох гранітних плит-скрижалей з десятьма заповідями біля входу в будівлю окружного суду графства. Ось цей позов ми запам'ятаємо тому, що з нього виросла атеїстична лавка.

Атеїсти Шугай релігійну атрибутику по всій країні. Одного разу позов про інших скрижалях дійшов до Верховного суду США, де скрижалі із заповідями-таки визнали релігійною пропагандою. Але єдиної практики (це в нашому-то суді від прецеденту!) В подібних процесах все-таки немає. В одних судах релігійна атрибутика розглядається як свобода слова чи національна традиція, в інших вважається порушенням Поправки про невтручання церкви у державу. Суд графства Бредфорд в лютому цього року позов атеїстів не задовольнив.

Атеїсти мали повне право апелювати аж до Верховного, де і виграли б цю справу. Але хитра адміністрація графства зробила пропозицію, від якої було важко відмовитись: вам заважають скрижалі? Але віруюче населення має право встановити їх за принципом свободи вираження своїх думок і почуттів. О-кей, панове атеїсти, встановлюйте навпроти свої атеїстичні скрижалі з вашими заповідями, висловлюйте свої думки і почуття.

Від такої пропозиції було дійсно важко відмовитися, так як ніколи раніше влада не виділяли їм місце і землю для установки їх атеїстичної атрибутики. Найбільше, чого їм вдавалося домогтися, це розміщення своєї наочної агітації на місці порожніх різдвяних вертепів і дрібних інсталяцій там-сям. Безбожний монумент встановлено, і це дійсна велика перемога невіруючою однієї п'ятої громадян США.

Тепер планується встановити ще 50 подібних монументів по всій країні. З урахуванням зростання числа атеїстів держава, бідне, розривається на частини. Йому доводиться політкоректно маневрувати між дотриманням Першої Поправки Конституції і традиційної секулярного громадян.

У рік, коли я прийшла на сторінки журналу, пройшов знаменитий процес за позовом ортодоксального іудея до аеропорту міста Сіетл. Він судив аеропорт за те, що поряд з плакатами «Щасливого Різдва» аеропорт не вивісив плаката «Щасливої Хануки», яка збігається з різдвяними святами. Дострибався. Тепер у нас всюди в різдвяний період (а це відразу після Дня Подяки в останній четвер листопада і до самого Різдва 25 грудня) висять плакати «Щасливого пори року». Добре, що не вплуталися афроамериканці, справлятися африканський Новий рік - Кванза, а також вихідці з азіатсько-тихоокеанських регіонів, справляють свій східний Новий рік.

Лавірування держави між Сциллою і Харибдою релігії та атеїзму призводить до разючих речей: громадян вітають з зимовим сезоном, клятву на інавгурації приносять на Біблії, на доларі написано «У бога ми віримо!», на тому ж доларі єгипетська і масонська символіка, на дверях панів-сенаторів іудеїв в Сенаті висять мезузи, всіх поголовно хлопчиків США обрізають, в госпіталях країни в усіх молитовних кімнатах в купу зібрана релігійна атрибутика всіх релігій світу або взагалі тільки голі лавки.

Або ось така лава, про яку я розповіла - безбожна. Щасливого вам пори року!